Новий морський порт: таїна за сімома печатями

Багатьох мешканців Білозерського району на Херсонщині продовжує цікавити питання: де ж, все-таки, на Дніпровсько-Бузькому лимані планується будівництво МОРСЬКОГО ПОРТУ: у Софіївці чи в Олександрівці?..

Софіївка «засвітилась» 02.03.2017. 
"...до уваги керівників громадської організації «Silk Link» були представлені ряд презентацій транспортно-логістичної інфраструктури (розбудова та модернізація ДП «Херсонський морський торговельний порт»; розбудова та модернізація ДП «Скадовський морський торговельний порт»; КП «Херсонські авіалінії» – Міжнародний аеропорт «Херсон»; проект з будівництва морського порту в селі Софіївка Білозерського району Херсонщини для інтеграції області до Нового Шовкового шляху...".https://www.google.com.ua/url…

Софіївка досить вразлива: фактично, вона розміщена в зоні діяльності Національного природного парку «Нижньодніпровський», до того ж, це місцевість з пам’ятниками археології національного значення – Глибокою Пристанню та городищем «Золотий Ріг».

До думки про те, що новий морський порт планується будувати саме в Олександрівці, схилився після деяких міркувань, а також такого факту: цього року олександрівська громада відмовилась увійти до об’єднаної станіславської громади. Мені здалося, що це – не випадково.

ЧИ ПРОРАХОВУЮТЬСЯ ЕКОЛОГІЧНІ НАСЛІДКИ?

Якщо навіть проект зі спорудженням порту на Лимані вдасться реалізувати, активне судноплавство потужних суден Лиманом (далі – морем до Кавказу, а це – планований відтинок Нового Шовкового Шляху), приведе до значного техногенного впливу не лише на цю частину Лиману, а й на увесь Лиман: це скидні та баластні води, нафтопродукти у воді тощо. Місцевість, прилегла до Лиману, це природна скарбниця України (дельта Дніпра, Чорноморський державний заповідник, природні парки та численні природні заказники тощо). Негативний вплив на екологію цього регіону буде безперечним!

Офіційно вважається, що відновлення водного шляху Е-40 значно спростить торгівлю між Україною і Білоруссю, дозволить вивільнити від вантажного автотранспорту обласні центри, розташовані на річці Дніпро, "водні ворота України" «відкриють нові перспективи і можливості для розвитку, сприятимуть налагодженню торгових звязків з іншими країнами». У цьому контексті, у ЗМІ нічого не повідомляється про екологічні наслідки цього проекту: як, зокрема, інтенсивне забруднення Дніпра від активного судноплавства вплине на якість питної води у населених пунктах долини головної ріки України?

Отже, на карту поставлені здоров’я не тільки Дніпровсько-Бузького лиману, а й Дніпра. Чому домінує лише "фінансова логістика"?..

Видається, що проект інтенсифікації судноплавства Лиманом та Дніпром (із виходом до Біларусі!) вразливий і з точки зору безпеки та потенційних викликів (особливо для Біларусі – від Росії). До того ж, кожна дамба дніпровського каскаду водосховищ (Київське, Каневське, Кременчуцьке, Дніпродзержинське, Дніпровське, Каховське) – це теж потенційно вельми вразливі в екстремальних умовах об’єкти…

Чи не варто обмежитись лише українськими судноплавними маршрутами, а кошти вкладати у «сухопутну логістику» (залізниця, автомобільні шляхи)? Вода – вже не природний дар, це – скарб!

Олександр Голобородько