Витратила добу, щоб зрозуміти , що не так для мене із фразою:"Я дуже радий, що завтра 120 депутатів із партії "Слуга народу" поїдуть на Донбас. Не до Туреччини, чи не на Мальдіви, як колись, - депутати поїдуть на передову і почують про ситуацію там. Не з соцмереж, а від наших військових і місцевих жителів. Мир на Донбасі та окупація Криму - мої ключові пріоритети".
А не так з цією фразою буквально все. Імітація Президента відправила на передову імітації депутатів для того, щоб імітувати державу. За півтора року депутатства більшість з цієї сотні з гаком навіть не сунулась на лінію розмежування.
Чому імітація? Бо з момента обрання це нікому не було цікаво, але раптом стало - за три дні до виборів. Коли палала Луганщина - де були всі депутати? Вогонь був же реальний, страждання людей були реальні. Тут не зробиш пафосних фоточок для відосиків про класного Президента.
Єдине питання, як можна було працювати понад рік, не знаючи і не розуміючи, як живуть люди на Сході і військовослужбовці - і голосувати за законодавчі ініціативи щодо ситуацій, про які вони не мають ні щонайменшої уяви.
Хоча з іншого боку, що дивуватись імітаціям. Обіцяли державу у смартфоні - ми її і отримали. Держава існує тільки у смартфоні. Якщо він у вас є.