Ваш донат допомагає нам працювати й далі — для Херсонщини та всієї України.

Чому Росія атакує автозаправні станції на прифронтових територіях: пояснення експертів

Поширити:
31 липня 2026 19:14
319
Андрій Кований та Сергій Братчук
Андрій Кований та Сергій Братчук. Колаж Надії Мішиної/ “Вгору”

На початку липня російський FPV-дрон атакував автозаправну станцію на трасі Миколаїв – Херсон поблизу Посад-Покровського. Загинула працівниця АЗС, ще дев'ятеро людей отримали поранення.

Рада оборони Херсонської області рекомендувала власникам автозаправних станцій припинити продаж напоїв і супутніх товарів, щоб не створювати скупчення людей, а також облаштувати територію антидроновим захистом.

Удари по АЗС фіксують не лише на Херсонщині. Під атакою опиняються також Сумська, Харківська та Запорізька області. Медіа “Вгору” зібрало пояснення експертів, чому Росія обирає такі цілі, яких наслідків прагне досягти та як водіям убезпечити себе.

Чому Росія атакує АЗС і чи впливає це на військову логістику?

За словами координатора робочих груп із громадської безпеки в  Херсонській області Юрія Антощука, атаки на автозаправні станції стали системними. Майже всі АЗС у Херсоні вже зазнавали ударів, частина з них припинила роботу або була атакована неодноразово. Подібну тенденцію фіксують і в інших прифронтових регіонах.

Додати Вгору як бажане джерело в Google

Експерт вважає, що такими ударами Росія намагається посилити психологічний тиск на цивільне населення, створити враження, що прифронтові міста можуть залишитися без пального, продуктів і базових послуг, а також ускладнити постачання товарів.

Водночас речник Української добровольчої армії Сергій Братчук наголошує: із військової точки зору ці атаки не дають Росії переваги.

“На військову логістику, як Збройних сил, так і Сил оборони, це не впливає. Головна мета Росії – терор цивільного населення та створення панічних настроїв”.

Як прифронтові області адаптуються до системних атак на АЗС

Херсонщина – не єдиний регіон, де Росія цілеспрямовано атакує автозаправні станції. За словами головної редакторки Кордон.Медіа Олесі Боровик, на Сумщині такі удари теж стали системними.

Російські військові били по АЗС як у прикордонних громадах, так і атакували заправки безпосередньо в Сумах. Для ударів використовують FPV-дрони, безпілотники типу “Молнія” та дрони на оптоволокні.

Фото ДСНС Сумщини

У Тростянці російські війська за два дні знищили всі три автозаправні станції міста. Через це місцева влада була змушена організувати роботу мобільних паливозаправників, які працюють за визначеним графіком. 

За словами Боровик, у самих Сумах паливної кризи вдалось уникнути завдяки великій кількості АЗС і тому, що частина з них після атак відновлювала роботу. Вона додає, що найважчим наслідком російських атак є не руйнування інфраструктури, а людські жертви.

Як заправляти автомобіль в умовах дронових атак?

Після почастішання російських ударів по автозаправних станціях правоохоронці закликають водіїв змінити звичну поведінку під час заправки автомобілів.

Фото ДСНС Херсонщини

Начальник відділу комунікації Головного управління Нацполіції в Херсонській області Андрій Кований наголошує: нині треба пам'ятати, що російські дрони можуть атакувати будь-якої миті.

За його словами, перебування на території АЗС варто звести до мінімуму. Якщо біля заправки утворилася черга або на території перебуває багато людей, краще обрати іншу станцію чи повернутися пізніше.

Під час заправки Кований радить постійно стежити за навколишньою ситуацією, звертати увагу на звук безпілотників та поведінку інших людей, які можуть першими помітити небезпеку.

“Все-таки, як би не було, транспортний засіб – це хоч і коштовна, але все-таки річ. А життя і здоров'я набагато важливіші”, – каже Кований.

Поширити:
ЗАРАЗ ЧИТАЮТЬ
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
ОСТАННІ НОВИНИ
Матеріали партнерів