«Таврійський», «Воєнка», «Корабел»: які історії зберігають назви у Херсоні
Херсон офіційно поділений на три райони: Дніпровський, Корабельний та Центральний. Ми щодня чуємо ці назви, а також звичні «Воєнка», «Житлоселище» чи «Таврік». Проте чи замислюємося, що за ними стоїть?
Чому Острів – це Корабел, де в місті справді були млини та як виникли народні назви околиць? Про історію місцевостей Херсона видання «Вгору» дізналося у краєзнавця Дементія Білого.
Коли та як з’явилися адміністративні райони Херсона
Адміністративний поділ міста сформувався ще за радянських часів. У 1945 році в Херсоні створили три райони, названі на честь діячів комуністичного режиму – Ленінський, Молотовський і Сталінський. Втім, проіснували вони лише три роки.
У 1965-му до районування повернулися – з практичних причин. У місті стрімко розвивалася промисловість, з’являлися великі підприємства, швидко зростало населення, тож потрібна була зручніша система управління. Їхні межі з часом частково змінювалися, але структура загалом збереглася.
Згодом назви змінилися. У 2016 році, під час першого етапу декомунізації, Комсомольський район перейменували на Корабельний. А у 2023 році Суворовський отримав нову назву – Центральний.
Дніпровський район: від Херсонської фортеці до «Воєнки», «Млинів» та «ХБК»
Назва Дніпровського району пов’язана з річкою Дніпро, яка формує одну з його меж. Водночас сам район – це кілька історичних частин міста, що формувалися у різні періоди.
Херсонська фортеця. Фото: travels.in.ua
Усе починалося з Херсонської фортеці, будівництво якої розпочали у 1778 році. Навколо неї виникло передмістя – Воєнний форштадт. Саме слово «форштадт» німецькою означає територію за фортечними мурами. Тут селилися військові, відставники та їхні родини, що відобразилося і в назвах вулиць – Офіцерська, Матроська, Солдатська. Досі у місті цей район називають «Воєнка».
Трохи вище сформувався ще один історичний район – «Млини». У XIX столітті тут масово будували вітряні млини, а згодом територія почала заселятися містянами, які будували невеликі будиночки. Млинів уже немає, проте назва збереглася.
Млини на початку 20 століття. Зображення: mycity.kherson.ua
Перед Воєнним форштадтом розмістилася Щемілівська слобода – забудова з невеликих, хаотично розташованих будинків. Назва зберігалася до середини XX століття, потім її змінили, і з часом вона зникла з ужитку. Інші топоніми виявилися більш стійкими. Зокрема, Циганська та Монастирська слобідки, розташовані вздовж Дніпра.
На картах 30-х років XIX століття на місці Циганської слобідки розміщувалися казарми для солдатів, пізніше місце віддали ветеранам. Згодом, за легендою, цю територію почали пов’язувати з ромськими таборами. Попри те, що роми селилися в різних частинах міста, назва закріпилася саме за цією місцевістю. У 1951 році її офіційно перейменували на Перше придніпровське селище, але в побуті місцеві жителі досі вживають стару назву – «Циганка».
Монастирська слобідка сформувалася в районі старого військового шпиталю. Після того як фортеця втратила своє значення, він зник, а територія почала змінюватися. На початку 60-х років XIX століття священник Максим Перепеліцин заснував тут притулок для літніх священнослужителів, а поруч звели церкву. Навколо поступово виникла забудова. У радянський період притулок перетворили на дитячий, а згодом закрили. Будівлю церкви використовували під потреби промисловості. Район перейменували, однак історична назва серед херсонців збереглася і згодом повернулася – у назві міського скверу.
З розвитком промисловості Херсон розбудовувався – поруч із великими підприємствами виникали невеликі селища. Так наприкінці 30-х років навколо Херсонського заводу скловиробів, який існував з 1938 по 2017 рік, з’явилося селище Склотара.
У 1950-х роках збудували Херсонський бавовняний комбінат. Навколо нього виникли кілька мікрорайонів: селище Текстильне, де в невеликих будинках жили робітники комбінату, і Соцмістечко – район багатоповерхівок. З часом район розрісся й отримав назву ХБК.
Початок будівництва Херсонського бавовняного комбінату. Фото: mycity.kherson.ua
Ще одну частину Дніпровського району становлять колишні села й хутори, що увійшли до складу Херсона в післявоєнний час. Серед них – Киндійські, Зелені, Рожнові хутори та Антонівка.
Пізніше з’явилося селище Східне. Його назва, як і багато інших у місті, вказує на розташування. У Херсоні також існували Західне, Перше і Друге Північні селища.
Корабельний район: історія «Забалки» та «Карантинного острова»
Корабельний район отримав свою назву через історичну прив’язку до суднобудування. Сьогодні він охоплює мікрорайони Шуменський, Корабел, Забалку, Житлоселище, а також селища Комишани, Зимівник, Благовіщенське та Приозерне.
Мікрорайон «Корабел». Фото: Maksym Daineko /Сторінка «Старий Херсон» у фейсбуці
«Забалка» походить від виразу «за балкою» – ця місцевість розташована за низинами та ярами, що вели у бік центральної частини міста. Тут виник Забалківський форштадт, де мешкали дрібні ремісники та інший робочий люд. Це один з найстаріших районів у місті.
«Сухарний» свою назву отримав через виробництво сухарів для Чорноморського флоту. В кінці 18 століття – на початку 19 на цій території працювали хлібні печі.
Між Сухарним і Забалкою розташована Корабельна площа. У старому вжитку цю територію називали «Кузні», адже саме тут з’явилися перші ковальські майстерні Херсона.
Мікрорайон Корабел сформувався навколо Херсонського суднобудівного заводу. Тут селилися його працівники, тому й закріпилася така назва. В народі він також відомий як «Острів» або «Карантинний острів», адже територія з усіх боків омивається річками та озерами. Колись тут діяв карантинний пункт – приміщення для тих, хто прибував до Херсона морем. Люди мали провести певний час у спеціальному приміщенні, щоб херсонці переконалися, що людина не хворіє та не несе загрози місту.
У 20 столітті почалася забудова Житлоселища. Назва досить пряма – «селище для житла». Тут переважно в бараках мешкали працівники місцевих підприємств.
Шуменський мікрорайон, або як його скорочено називають містяни – «Шумас», отримав назву на честь болгарського міста Шумен – міста-побратима Херсона. Цікава деталь: у Шумені є район із назвою Херсонський.
Парк у Шуменському мікрорайоні. Фото: mycity.kherson.ua
Центральний район: чому головна частина Херсона кілька разів змінювала назву
Після деколонізації цей район отримав назву через своє розташування. Він розташований у центрі міста відносно Дніпровського та Корабельного. Крім того, саме тут зосереджена значна частина історичного центру Херсона – Грецький, Привозний та Північний форштадти.
Тут сформувався найбільший мікрорайон багатоповерхівок – Таврійський, який херсонці лагідно називають «Таврік». Його назва походить від лівобережжя Херсонщини, відомого як Таврія, таврійський край.
Мікрорайон “Таврійський”. Фото: unalib.ks.ua
До району також належать селища. Перше та Друге Північні отримали назву завдяки розташуванню в північній частині Херсона. А от назву Степанівки пов’язують із греком Степаном Гунаропуло, який оселився в околицях міста біля річки Вірьовчини. На старих картах ці землі позначали як хутори Гунаропулови. Вони стали популярним місцем літнього відпочинку – тут орендували будинки на сезон. Пізніше ця назва зникла з карт: з’явилися хутори Степанови. Статус села вони отримали у 1920-х роках.
Більше про історію Херсонщини можна дізнатися з матеріалів «Вгору»:-
Чому Гола Пристань – гола, а Генічеськ був Тонкою водою? Як виникли назви міст Херсонщини
-
Херсонщина в епіцентрі суперечок про походження половини людства
-
Фастфуд по-херсонськи понад 100 років тому: ціни, холера і хамство
-
Кримінальний Херсон початку 20 століття: “людожер”, вкрадені штани й укус, який здивував лікарів
-preview.webp)
-preview.webp)
