Паска, крашанки та зайці: що означають великодні символи у кошику і вдома

Фото: Canva

Крашанки: як вони стали символом життя і відродження

Традиція фарбувати яйця на Великдень значно давніша за саме християнство. У різних культурах яйце здавна символізувало життя, відродження і пробудження природи. Згодом цей символ органічно увійшов і в християнську традицію святкування Великодня.

Одна з найвідоміших легенд, яку згадують у грецьких рукописах X століття, пов’язана з Марією Магдалиною. За переказами, вона прийшла до римського імператора Тиберія і повідомила про воскресіння Ісуса Христа, подарувавши йому яйце. Імператор не повірив і сказав: це так само неможливо, як і те, що воно стане червоним. У цей момент яйце почервоніло, а звичай фарбувати крашанки згодом поширився у світі.

Зображення ілюстративне. Сanva

На Херсонщині традиційно фарбували яйця природними барвниками. Найчастіше використовували лушпиння цибулі – воно надавало насиченого червоного або коричневого кольору. Зустрічалися й інші барвники, наприклад, у жовтий фарбували у настою з молодих гілочок тополі.

Прикрашене великоднє яйце. Херсон 2025 рік. Фото Олександра Андрющенка/”Вгору”

Сьогодні до цих способів додаються й нові. Наприклад, завдяки куркумі можна пофарбувати яйця в жовтий, червонокачанній капусті – у блакитний або бузковий, а шпинату – у м’який зелений. Більше про це читайте у нашому матеріалі: “П’ять способів пофарбувати яйця до Великодня”.

Поширеними стали й штучні барвники та термоналіпки з релігійними зображеннями, проте у церкві до такого декорування ставляться із засторогою. За словами Ігумена ПЦУ Саватія Собка, термоналіпки виготовлені з пластику і шкодять довкіллю, а до священних зображень варто ставитися з повагою. Крім того, такі наклейки часто створюють із комерційною метою, що може знецінювати релігійні образи.

Окреме місце в українській традиції займає писанкарство – розписування яєць гарячим воском. Це не лише декоративне мистецтво, а й спосіб передати символи та сенси через орнаменти. Про різницю між крашанками, писанками, крапанками та дряпанками, а також про традиційні орнаменти Херсонщини ми розповідали у матеріалі: “Традиції та експерименти в писанках херсонської майстрині Ольги Завальнюк”.

Сторінка “Яйце райце” сестер Завальнюк у фейсбуці. 25-та Міжнародна виставка великодніх яєць 

Великодній декор: які символи використовують удома

Напередодні свята цікавість до значення великодніх символів посилюється. Окрім святкового кошика, важливою частиною Великодня залишається декор – як у домі, так і на подвір’ї. Поряд із традиційними елементами, такими як кошики та вишиті рушники, українці дедалі частіше додають нові символи, запозичені з європейських звичаїв.

У Православній церкві України великодній кошик із паскою називають символом любові до ближніх – адже освячені страви заведено ділити з родиною та близькими.

Оформлення кошика теж має значення. Його прикрашають зеленню, квітами або стрічками, однак головним елементом залишається рушник. 

Великдень у Херсоні. 2025 рік. Фото Олександра Андрющенка/”Вгору”

Традиційно великодні рушники оздоблювали вишивкою з релігійними символами або орнаментами. Сьогодні ж поряд із класичними мотивами з’являються нові інтерпретації.

Зокрема, українські бренди переосмислюють традиційні образи через мистецтво. Наприклад, бренд “Гроно” створив великодню колекцію “Квіти Поліни”, присвячену творчості художниці-наївістки з Олешок на Херсонщині Поліни Райко. До неї увійшли рушники, скатертини, свічники та декоративні прикраси.

Рушник за мотивами творчості Поліни Райко. Фото: сторінка “Ґроно”

Великодні зайці та курчата: що означають нові символи 

Поряд із традиційними великодніми символами в українському святковому декорі дедалі частіше з’являються курчата та зайці. Вони не є частиною давніх українських звичаїв, однак поступово стали впізнаваними елементами святкової атмосфери.

Курчата у великодньому декорі асоціюються з новим життям і відродженням – так само як і саме свято. Їх часто використовують у композиціях із яйцями, квітами та зеленню, додаючи відчуття весни й тепла.

Великодній декор – курчата. Фото: Canva

Великодній заєць прийшов до України також з європейських традицій. У звичаях частини народів, зокрема в Німеччині, він вважається персонажем, який приносить або ховає святкові яйця, а діти потім шукають їх у саду. З другої половини ХХ століття цей образ активно поширився в масовій культурі.

Іграшка-заєць у пасхальному кошику. Фото Олександра Андрющенка/”Вгору”

Сьогодні зайці та курчата стали частиною святкового декору і в Україні. Їх можна побачити у вигляді керамічних фігурок, текстильних прикрас, елементів композицій або невеликих деталей для оформлення великоднього кошика. Часто ці образи поєднують із традиційними символами, створюючи нову, змішану естетику святкування.

Великоднє дерево: що означає ця традиція

Ще одна традиція, яка поступово з’являється в Україні, – великоднє дерево. Вона походить із європейських звичаїв, зокрема з Німеччини, де дерева прикрашають різноколірними стрічками та розписаними яйцями напередодні свята.

Один із найвідоміших прикладів – яблуня родини Крафтів. Упродовж кількох десятиліть вони щороку прикрашали дерево у своєму саду, поступово збільшуючи кількість декору. З часом це стало місцевою традицією, а подивитися на незвичайну прикрасу приїжджали люди з різних країн.

Пасхальне дерево Фолькера Крафта в Зальфельді. Фото: Вікіпедія

В Україні також можна побачити прикрашені дерева напередодні Великодня – як у публічних просторах, так і поблизу приватних будинків. Водночас цю традицію легко адаптувати й для дому: достатньо взяти кілька гілок, поставити їх у вазу і прикрасити яйцями, стрічками або невеликими декоративними елементами.

Такі деталі не є обов’язковими, але саме вони створюють святкову атмосферу і додають відчуття весни, оновлення та очікування свята.

Домашній декор: пасхальне деревце. Фото: Canva

Більше про великодні традиції на Херсонщині читайте: 

• Лотереї, кури та "биття" у дзвони: як в Херсоні святкували Великдень понад 100 років тому

• Великдень – перемога світла над темрявою: говоримо про релігійні міфи, окуповані території та майбутнє української церкви

• Традиції білого тижня, або Як наші пращури готувалися до Великодня