Підтримати нас

Традиції білого тижня, або Як наші пращури готувалися до Великодня

02 травня 2024 18:00
515
Поширити:
Всі фото з архіву краєзнавчого музею

Тільки но православні східного обряду посвятили вербу, відзначивши свято Входу Господнього до Єрусалиму, а за тиждень вже й Великдень. Розповідаємо, як на Херсонщині готувалися до великодніх свят. 

За консультативну підтримку Медіаплатформа “Вгору” дякує херсонській етнографині, старшій науковій співробітниці Херсонського обласного краєзнавчого музею Марині Аскуравій.

Що робили у Чистий четвер

Про великодні традиції українців у нарисі "Звичаї нашого народу" розповідає етнограф, письменник і фольклорист Олекса Воропай. Згадує він і звичаї, які побутували на Херсонщині.

У давнину православні віряни готувалися до Великодня упродовж великого посту. А найбільше – в останній тиждень, який у народі називали білим або чистим. Найважливішим днем цього тижня вважали четвер, який називається чистим, світлим, великим, страсним або живним.

У цей день селяни наводили лад на подвір’ях і в хатах, щоб усе було чистим і мало святковий вигляд. Згрібали й спалювали сухе торішнє листя, бур’яни – «щоб очистити землю від морозу, зими, смерти та всякої нечисти»

На одному з заходів у краєзнавчому музеї

У наших пращурів було повір’я, що в Чистий четвер до світанку ворон носить із гнізда своїх пташенят купати в річці. Тож хто скупається раніше за воронят, той весь рік буде здоровим. У Чистий четвер стригли дітей – «щоб волосся не лізло та щоб голова не боліла». 

Деякі віряни, починаючи з Чистого четверга й аж до Воскресіння Христового суворо постилися – нічого не їли, а дехто навіть і води не пив. Робили це зазвичай за обітницею, яка дається під час хвороби». 

За дуже давньою традицією, господині в четвер замішували тісто на паски, виносили діжу на сонце, підв’язували її рушниками, примовляли до неї та співали пісні. 

Пасківник і макітра з музейної колекції

Увечері в церквах відправлялося богослужіння, присвячене страстям Христовим. Повертаючись, віряни несли додому запалені «страсні» свічки, а  щоб дорогою вони не погасла, захищали од вітру ліхтарями з кольорового паперу або фарбованого скла. Цієї традиції й нині дотримуються деякі парафіяни Херсонщини.

Страсна свічка в народному віруванні має велику силу. ЇЇ запалювали перед іконами, коли на мешканців дому нападав страх. Наприклад, під час сильної грози, «щоб грім хати не спалив». Тому страсну свічку називали ще й «громичною» або «громицею». Запалювали її й при тяжкій хворобі чи важких пологах, давали в руки людині, яка була при смерті. Пасічники ходили з нею до бджільника.

Що можна було робити в п’ятницю, а що у суботу

У п’ятницю, яку називають страсною, люди нічого не їли до виносу плащаниці з вівтаря на середину церкви. У багатьох  місцевостях України, зокрема й у нашому краї, у Страсну п’ятницю плащаницю тричі обносили навколо церкви. Цей звичай зберігся й дотепер.

Повернувшись із церкви, віряни сідали обідати. Але їжа була пісною. Навіть риба була під забороною. Їли зазвичай капусту, картоплю, огірки чи якусь іншу городину. Шити й прясти в цей день заборонялося. Рубати дрова чи щось тесати сокирою і поготів вважалося великим гріхом. Суворо заборонялося в цей день співати. На Херсонщині казали: хто співає в Страсну п’ятницю, той на Великдень буде плакати. Селянки в цей день зазвичай пекли паски та садили капусту. 

Предмети побуту з музейної колекції

Для пасок господині робили опару на молоці, до опари додавали борошно та багато яєць і замішували тісто. У тісто клали імбир жовтий – для краси, і білий – для «духу». Додавали настоянки на шафрані. Тісто розкладали у високі форми, а зверху ліпили хрести із тіста і «шишки». На якийсь час формочки ставили в тепло, «щоб паски посходили». А потім – у натоплену піч. Пекли паски лише з білого пшеничного борошна і виключно раз на рік – на Великдень. Не освячену паску їсти було не можна – це вважалося гріхом! Навіть господиня, коли витягне паски з печі, не могла розламати жодної з них, щоб скуштувати. 

На одному з музейних заходів

У суботу було заведено фарбувати яйця. Вважалося, яйця, пофарбовані в суботу, зберігаються протягом усіх свят. А якщо фарбувати їх у п’ятницю – швидко зіпсуються. 

Крашанки бували червоного, жовтого, синього, зеленого й золотистого кольорів. Використовували куплені хімічні барвники та натуральні компоненти. Наприклад сушені ягоди бузини, лушпиння цибулі, кору. Для жовтого кольору брали суху торішню траву «свербель» або яблуневу кору. Для синього – варили проліски. Зазвичай фарбували тринадцять яєць – за кількістю апостолів разом зі Христом.

Переважно яйця мали в червоний колір, бо він нагадував про кров Спасителя. Якщо яйця святили неочищеними, шкаралупу з них зберігали для підкурювання людей і худоби від пропасниці. Селяни вірили, що в освяченому яйці є сорок милостинь і що в ньому перебуває святий Дух.

Великодня листівка

Підтримайте роботу редакції. Долучайтеся до спільноти"Вгору" https://base.monobank.ua/

Поширити:
ЗАРАЗ ЧИТАЮТЬ
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
ОСТАННІ НОВИНИ
Матеріали партнерів