Вибуховий бізнес: молдавський слід херсонських наливайок

Правоохоронці Херсонщини, нарешті, взялися боротися з нелегальними автомобільними заправками. Повідомлення про те, як в області закрили чергову наливайку пального, з’являються майже щодня. Але поліція й фіскали проводять свої операції переважно в райцентрах та на околицях області. А незаконні автозаправні станції чи комплекси, що розташовані  «під їх боком» у місті Херсоні чомусь не бачать.

Хоча уламки від вибуху, наприклад,  однієї цистерни з газом, розлітаються до півкілометра. Тобто всі, хто перебуває ближче, потрапляють у зону смертельного ризику.

Редакція «Вгору» вирішила дослідити, скільки в обласному центрі офіційних заправок, а скільки - не офіційних. Чому останніх не бачать контролюючі органи. Та хто ті впливові особи, що організують незаконний бізнес й зовсім не бояться ні контролюючих органів, ні пожежної катастрофи,  яка  може спопелити мешканців прилеглих до заправок домівок.

«Сірих» наливайок більше

За інформацією Департаменту містобудування та землекористування Херсонської міськради, на 1серпня 2019 року, в Херсоні офіційно працювало лише 35 заправних комплекси.

У той самий час підільних, за даними Нафтогазової асоціації України, виявлено майже стільки ж - 30.

Ми пішли за адресами, вказаними на карті нелегальних АЗС (спільний проект асоціації офіційних нафтотрейдерів та державної фіскальної служби), і дійсно, побачили, як там заправляються автівки. А попутно знайшли навіть нові «точки» продажу пального, не вказані на карті та в переліку офіційних АЗС, який надав нам Департамент містобудування та землекористування міськради (зокрема, в мікрорайоні «Острів»).

Як у казці про колобка

Торгівля нафтопродуктами - дуже прибутковий бізнес, але одночасно - токсичний та вибухонебезпечний. Тому за діяльністю нафтотрейдерів наглядає безліч державних контролюючих органів. Ми нарахували щонайменше 8 різних установ і пішли по інстанціях з одним запитанням: «Чому вони не бачать підпільників?»

Спочатку звернулися за роз’ясненням до головного державного інспектора у сфері техногенної, пожежної безпеки та цивільного захисту на території Херсонської області Володимира Бєляєва; потім - до начальника відділу регуляторної політики обласної Державної екологічної інспекції Сергія Семка; потім - до заступника начальника управління захисту прав споживачів Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області Олександра Мандри; потім…

А потім зрозуміли, що дарма втрачаємо час. Бо держслужбовці говорили майже одне і те ж: вони позбавлені повноважень перевіряти нелегальний бізнес. Вони можуть перевіряти лише офіційних суб’єктів господарювання, а не АЗС чи АГЗК.

Єдині, хто можуть вплинути на підпільників, - податкова, поліція та прокуратура, яка контролює хід кримінальних справ.

Що викривають правоохоронці

Через підпільну торгівлю пальним бюджет не отримує податків майже на таку суму, на яку наша держава просить позик у Міжнародного валютного фонду. З початку минулого року вже втрачено, щонайменше, 9,2 млрд. гривень.

Тому справами проти наливайок пального займається Управління захисту економіки, яке працює в області автономно та підпорядковується столичному керівництву.

Начальник відділу Управління захисту економіки в Херсонській області Департаменту захисту економіки національної поліції України Володимир Гладун пояснив, що подолати підпільників самотужки дуже важко.

Тому ще торік при обласній адміністрації  створили робочу групу для боротьби із незаконною торгівлею нафтопродуктами, куди увійшли представники всіх контролюючих органів. Під керівництвом обласної прокуратури створили мобільні бригади із співробітників поліції та податкової. З того часу вже закрито 40 нелегальних пунктів торгівлі пальним. І заплановано закрити ще 6.

Однак рейди, дійсно, проводяться переважно в районах.  Найчастіші порушники - місцеві жителі, які десь придбали «горючку», зберігали її у власних гаражах чи на подвір’ї та збували знайомим. Є й кримінальні справи, але розповідати про них -  значить порушити таємниці слідства.

Втім, в прокуратурі все ж таки трохи «пролили» світло на таємні справи.  За словами прокурора відділу нагляду за дотриманням законів органами фіскальної служби управління нагляду в кримінальному провадженні прокуратури Херсонської області Артема Штоколова, торік  відкрито 18 кримінальних проваджень. Але до суду потрапило лише три. У цьогорічних справах поки що теж триває досудове слідство. Бо дуже важко задокументувати організацію незаконної діяльності. Адже постачальники пального мають офіційні ліцензії. А роздрібною торгівлею займаються переважно місцеві мешканці, які не реєструються як підприємці. Також не просто з’ясувати, звідкіля постачалося пальне (наприклад, країна походження), бо експертизи кошторисні і не всі лабораторії мають відповідні ліцензії.

Що викривають активісти

Декілька АЗС в Херсоні правоохоронці все ж таки закрили. Зокрема, нещодавно демонтували три заправних комплекси на Миколаївському шосе.

Але - не без допомоги херсонської активістки, члена ради громадської спілки «Підприємці Херсона» Таміли Сулейманової. Бо вона вже майже три роки збирає докази про діяльність незаконних АЗС/ АГЗК та пише у всі інстанції про виявлені порушення. Можливо, саме через те два роки тому невідомі спалили її автівку (злодіїв досі не знайшли). А коли закривали наливайку на Бериславському шосе, поряд з Херсонським національним технічним університетом, дівчині прийшлося відбиватися, щоб захистити себе.

Таміла Сулейманова стверджує: більшу частину незаконних АЗС та АЗГК на території Херсона і області організувало Товариство з обмеженою відповідальністю «Активгаз восток». Щоправда, значна частина доказів згоріла в її машині, але деякі підтверджуючі документи все ж таки вціліли, зокрема, - чеки. Ця компанія бере у власників або у користувачів землю в оренду/суборенду, встановлює там заправки і торгує без усіляких інших дозвільних документів, без дотримання протипожежних, противибухових норм й не сплачує відповідні податки.

Ми перевірили в Єдиному реєстрі судових рішень інформацію про причетність товариства до незаконної діяльності.  «Активгаз восток» дійсно фігурує в декількох кримінальних та адміністративних справах. Зокрема, у березні цього року фіскали оштрафували кампанію майже на 150 тис. грн. за торгівлю «повз касу» скрапленим газом у м. Нова Каховка (тобто, без застосування реєстраторів розрахункових операцій). Керівництво ТОВ намагалося оспорити штраф в Херсонському окружному адміністративному суді, але справу 10 вересня програло.

Зараз компанія намагається оскаржити ще два штрафи від обласної Державної архітектурно-будівельної інспекції (у сумі 60 210 грн. та 1 806 300 грн.) за порушення при встановленні заправного пункту  (стаття 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності»)  та намагається скасувати припис про усунення порушень ще й на третьому об’єкті. Підготовче засідання призначено на 07.10.2019 року.

А ще - триває кримінальне провадження за фактом «порушення правил безпеки, ухиляння від сплати податків, створення небезпеки для життя, здоров’я людей чи довкілля шляхом забруднення або псування земель речовинами, відходами чи іншими матеріалами, шкідливими для життя, здоров’я людей, незаконного придбання з метою збуту та збуту незаконно виготовлених підакцизних товарів» - цитата з кримінальної справи, де фігурує вищезгадане товариство.

Активістка сподівалася, що після введення обов’язкового ліцензування діяльності, ТОВ «Активгаз восток» буде вимушено закрити свої небезпечні об’єкти. Бо вимоги до ліцензіатів доволі жорсткі.  Але нещодавно дізналася - компанії, незважаючи на численні порушення законодавства, все одне надали ліцензію!

Херсон, 16 вересня,  Кіндійське шосе. Заправного комплексу немає у переліку офіційних АЗС/АГЗК

Впливові тезки Бузаджи з Комрату

Товариство з обмеженою відповідальністю «Активгаз восток», згідно з державним Єдиним реєстром юридичних та фізичних осіб, «прописано» з 2015 року в Херсоні на вул.. Потьомкінська, буд. 112 оф. 22. Керує компанією Єгоров Кирило Олександрович. Але засновник та отримувач прибутку, тобто власник та бенефіціарій, - одесит,  уродженець Молдови з м. Комрат  Бузаджи Дмитро Петрович.

Цікаво, але повний тезка засновника компанії фігурував у Молдові в гучній справі про шахрайство та розкрадання в особливо крупних розмірах. Справа стосувалася організації схеми  імпорту зрідженого газу з Казахстану і України, в результаті чого державна компанія Молдови, акціонерне товариство  «Буджак-газ», зазнала з 2001 по 2006 роки значних фінансових втрат.

АО «Буджак-газ» розташовувалося в місті  Комрат (82% акцій на 6,9 млн. леїв належало державі, інша частка акцій - колективу) й забезпечувало газом весь південь Молдови. Керував компанією Бузаджи Петр Ілліч. Його звинуватили в шахрайстві та навмисному доведенні компанії до банкрутства.

В 2007 році ЗМІ повідомляли, що співробітники Центру боротьби з економічними злочинами і корупцією викрили багато фактів протиправних дій Петра Бузаджи разом з членами його сім’ї - створення фіктивних заборгованостей перед фірмами, які контролювали сини підозрюваного, розкрадання великих обсягів скрапленого газу, передача в оренду заправних станцій фірмі, яку контролювала його дружина, а також поставки цій фірмі скрапленого газу за цінами, нижчими від собівартості.

Проти керівника компанії, його родини (дружини й двох синів: Бузаджи Дмитра й Костянтина) та інших наближених осіб відкрили 18 кримінальних справ.

Петр Ілліч не заперечував, що винен у банкрутстві підприємства, але стверджував, що інакше вдіяти не міг, люди залишилися би без газу, адже в державі - такі умови роботи. І категорично наполягав, що діти до цієї афери не причетні.

Це стало відомо не лише з публікацій місцевої преси, але й з рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бузаджи проти Республіки Молдова».

У червні 2011 року з Бузаджи Петра Ілліча зняли майже всі звинувачення. Його визнали винним лише в незаконній продажі скрапленого газу, який конфіскував судовий пристав. У результаті Петра Ілліча лише оштрафували на 20 тис. молдавських лей (приблизно 1 тис євро). А синів  виправдали.

Після цього Бузаджи Дмитро Петрович у 2015 році заснував у   Херсоні  ТОВ «Активгаз восток», у 2016 році - ТОВ «Активгаз центр» у   Києві. Діяльність обох кампаній схожа - посередництво  в торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами, оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами, надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, автомобілів і легкових автотранспортних засобів, вантажних автомобілів.

${gallery:50d99e60df134813cd35180513fe7373}

P.S. Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» у межах проекту «Тест на законність», що виконується Благодійною організацією «Фонд милосердя та здоров'я». Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково збігається з позицією Міжнародного фонду «Відродження».