Українська земля – справжнє золото. Цінна не лише родючими чорноземами та покладами корисних копалин. Кожна сотка, кожен гектар коштує реальних грошей. А чиновники, що мають доступ до усього цього багатства, ну ніяк не можуть встояти перед спокусою наповнити власні кишені.
Про земельні афери чуємо чи не щомісяця. Отримати ділянку АТОвцю, перереєструвати договір оренди для фермера чи банально зберегти за собою пай у нашій країні справжнє випробування і замкнене коло. Війна із адміністраціями, сільськими і міськими радами і, насамперед, з Геокадастром. Кажуть, там на все є свої розцінки. Та інколи не вдається утримати навіть те, чим наділила сама держава. І виходить одні чиновники дали, а наступні вже можуть нахабно відібрати.
Триповерхові будинки один напроти одного, золота ковка, високий металевий паркан – це далеко не увесь перелік майна родини київської чиновниці Марії Манохи. Окрім елітних маєтків, тільки в Боярці у сімейства щонайменше 9 земельних ділянок.
Про пані Маноху можливо б ніхто ніколи б не згадував, якби не її землячка з Боярки – проста пенсіонерка пані Тимченко. Майже 20 років вона обробляла свої 10 соток. Ділянку їй виділили як матері дитини з інвалідністю. Та одного дня на землі несподівано з'явились нові власники.
Я йду сюди, на свою діляночку. А на моїй ділянці іде будівництво. Я тільки у вересні викопувала тут картоплю, а вже у грудні іде будівництво. Я підійшла і кажу: "Хлопці, що ж ви робите? Я тут хазяйка, ось документи". А вони відповіли, що тут хазяйка вже інша, – розповіла мешканка Боярки Марія Тимченко.
5 років минулого з того дня, як пані Марія розпочала війну за свій клаптик землі. Суди за судами. Але повернути свою власність їй дотепер так і не вдалося. Землю нібито цілком законно придбали інші люди.
Ми її купили згідно з договором купівлі – продажу. Все нормально з документами, з державним актом, з кадастровим номером. Її обробляло багато людей до того моменту, поки її не отримав продавець, який нам її продав, – прокоментувала власниця спірної ділянки Леся Мурга.
Можливо, ця історія була б типовою у господарському суді, якби не кілька "але". Ділянка вже не одна, а поділена на два шмати. А двоє її нових власників – родичі. Дочка і чоловік тої самої київської чиновниці Марії Манохи.
Як потім виявилось, у Манох поряд із землями Тимченко ще кілька ділянок. Сама ж чиновниця чи не півжиття працює в земельних структурах, зокрема 10 років в Держземагентстві. По документах її родичі нібито добросовісні набувачі землі – ділянки вони купили за гроші. Але як це можливо, коли таке саме право на землю – рішення сесії, держакт, техдокументацію і дозвіл на забудову – ще з 1998 року має пенсіонерка Тимченко? І чому по кадастру її ділянка в 10 соток раптом виявилась поділеною? Юристи припускають, тут діяла ціла схема.
Про найпопулярніші схеми "чесного" продажу землі – дивіться у розслідуванні.