Як в Україні на законодавчому рівні регулюють інтернет
У березні 2019 року громадська організація «Платформа прав людини» спільно з експертами партнерських організацій Коаліції «За вільний Інтернет» проаналізовали всі законодавчі ініціативи щодо регулювання інтернету, які пропонувалися депутатами восьмого скликання, а також судову практику розгляду кримінальних справ, які стосувалися порушень прав людини онлайн, за 2014-2018 роки.
Про це повідомляєтсья на сторінці організації у Фейсбук.
Щодо якості судових рішень, то правозахисники вбачають найбільшу проблему в тому, що суди особисто не аналізують тексти повідомлень, через які порушено кримінальні провадження, а оцінювання факту злочину вони перекладають на судових експертів.
«У своїх вироках судді цитують інформацію, яка стала предметом злочину, посилаються на висновок експерта і призначають міру покарання. Тоді як міжнародний стандарт полягає у тому, що якщо рішення про обмеження доступу до інформації має приймати суд, то він зобов’язаний самостійно проаналізувати контент та контекст, щоб прийняти рішення. А суди цього не роблять", - зазначила адвокатеса ППЛ Liudmyla Opryshko
Також, вражаючим виявився той факт, що суди можуть використовувати інформацію з порталу «Миротворець», як єдине джерело доказів. Тобто суд не оцінює такі докази ані на предмет їхньої достовірності, ані на предмет належності та допустимості.
ЗМІ? Чи не ЗМІ?
Експерти виявили, що судді визнавали соціальні мережі «ВКонтакте» та «Однокласники» засобами масової інформації. Однак, що не менш вражає, що коли розслідують злочини проти журналістів, то правоохоронні органи не визнають інтернет-ЗМІ такими, що підпадають під законодавство про засоби масової інформації.
«Коли у 2011 році з’явився оновлений закон «Про інформацію» я особисто на семінарах для журналістів розповідав про важливість захисту журналістів інтернет-видань, бо вони теж працівники ЗМІ і на них також має поширюватись захист ст. 171, а потім 345 КК України. А виявилось, коли б’ють журналіста інтернет-видання, ця правова позиція не працює, а діє, коли треба підсилити кримінальну відповідальність за поширення контенту», – дивується Олександр Бурмагін
На основі аналізу та за результатами круглого столу екперти підготували резолюцію в якій окреслили важливі питання, яким варто приділити увагу під час напрацювання законодавчих ініціатив щодо інтернету.
Підтримайте роботу редакції. Долучайтеся до спільноти"Вгору" https://base.monobank.ua/
-preview.webp)
