Вирок Україні: ЄСПЛ відмовився розглядати понад 12 тисяч справ від українців

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) вилучив 12 143 заяви українців із реєстру справ, скориставшись повноваженнями за статтею 37 § 1 (c) Конвенції про права людини.  

Про це повідомляє прес-служба суду, пише Центр інформації про права людини.

Ці справи стосуються невиконання чи несвоєчасного виконання рішень українських судів, які винесли на користь скаржників, та відсутності механізму, як можна усунути такі недоліки.  

"Ці справи стосуються... досліджуваного в пілотному рішенні по справі Іванов. У ній було констатували структурну проблему, яка становить порушення статей 6 § 1 (право на справедливий суд) та 13 Конвенції (право на ефективний засіб юридичного захисту) та статті 1 протоколу № 1 до Конвенції (захист власності)", — йдеться у прес-релізі. 

Повідомляється, що Велика палата суду проголосувала за вилучення з реєстру десятьма голосами проти семи. 

Список вилучених з реєстру справ можна побачити у рішенні зі справи "Бурмич та інші проти України". 

Судді вказують, що винесли своє пілотне рішення у справі Іванова 15 жовтня 2009 року, але український уряд досі не спромігся забезпечити на національному рівні усім потерпілим відшкодування. Україна навіть не виконала рішення суду у справі Іванова. 

З 1999 року ЄСПЛ отримав близько 29 000 справ, подібних до справи Іванова, з яких 14 430 розглянув різний склад суду. 

"Беручи до уваги зусилля спрямовані на розгляд справ, подібних до справи Іванов, протягом більше шістнадцяти років, Суд дійшов висновку, що жодної користі чи кращого відновлення справедливості не варто очікувати від багаторазового повторювання його висновків в довгому переліку подібних справ, які становили значний тягар на його ресурси, та відповідно спричиняли накопичення великої кількості справ", — йдеться у повідомленні прес-служби ЄСПЛ.

"Якщо хтось не зрозуміє, я перекладаю. Європейський суд з прав людини визнав, що Україна як не виконувала рішення ЄСПЛ, так і продовжує. І якщо Україні це не потрібно, тобто впровадити міжнародні стандарти захисту, то Європейському суду це також вже не цікаво... Власне це рішення я б назвала вироком державі", — прокоментувала на своїй сторінці у мережі Facebook представниця Омбудсмана з питань дотримання права на інформацію Ірина Кушнір.

Прес-служба суду пояснює, що через те, що не виконувались рішення ЄСПЛ, суд почав розглядати справи, подібних до справи Іванов, за скороченою, спрощеною та прискореною процедурою. Він ухвалював згруповані рішення по суті, вилучаючи справи з реєстру і обмежуючись констатацією порушення та присудженням справедливої сатисфакції.

"Це давало можливість заявникам у стислі терміни отримувати рішення, в якому суд присуджував їм фінансову компенсацію. Однак такий підхід суду не мав суттєвого впливу на загальну системну проблему, встановлену в рішенні по справі Іванов. Не покращив він і процедуру виконання. Кожного року дедалі більша кількість заявників, не отримавши належного відшкодування на національному рівні, зверталася до ЄСПЛ з метою отримати компенсацію за статтею 41 Конвенції", — йдеться у повідомленні. 

"Якщо Суд розгляне ці та подібні заяви в такий самий чи схожий спосіб, це неминуче призведе до перспективи збільшення кількості заявників, що звертаються до Суду за відшкодуванням. Поки першопричина цієї проблеми не буде вирішена, залишається ризик напливу нових подібних заяв до Суду", — додають у ЄСПЛ. 

Суд у Страсбурзі повторює, що Україна зобов’язана виконати рішення національних судів, які залишаються обов’язковими до виконання.

Разом з тим ЄСПЛ передає вилучені справи Комітету міністрів Ради Європи. Він вважає, що у комітету — кращі можливості та засоби для моніторингу реформ, які мала зробити Україна в цій сфері. Судді вважають, що комітет має визначити найкращий спосіб вирішення виявлених проблем та вказати Україні, які необхідно зробити заходи.

ЄСПЛ підкреслив, що Україна повинна негайно реформувати своє законодавство і адміністративну практику, з тим щоб привести їх у відповідність з його висновками та дотриматись вимог статті 46 Конвенції з прав людини. 

Повідомляється, що судді Ганна Юдківська (Україна), Андраш Шайо (Угорщина), Леді Б’янку (Албанія), Ишил Каракаш (Туреччина), Вінсент А. Де Гаетано (Мальта), Жулія Лафранк (Естонія) та Юлія Моток (Румунія) висловили спільну окрему думку, яка не збігається з думкою більшості.