Юристи громадської приймальні Благодійної організації «Фонд милосердя та здоров’я» змінили графік прийому громадян.
Нагадаємо, у приймальні, яка працює вже з 1998 року, кваліфіковані юристи-правозахисники надають мешканцям області безкоштовну інформаційну, правову та соціальну допомогу.
На той час, коли приймальня запрацювала, в країні на державному рівні не існувало механізмів захисту прав громадян, що не мали коштів на адвокатів. Тому спочатку юристи зосередилися саме на допомозі малозабезпеченим. Якось журналісти «Вгору» навіть рахували, скільки б коштів клієнти витратили, якби винаймали адвокатів – цифри вийшли просто захмарними. Але головне - інше. «Звичайні» юристи та адвокати часто-густо розводять руками, якщо законодавство недосконале. Тобто де факто права людини порушені, але як їх відновити – не врегульовано: або немає відповідних статей у Кодексах, або немає потрібних процедур. І через те «немає» справа зупиняється.
А юристи-правозахисники цієї приймальні завжди йшли далі – змушували державу змінювати практику. Один із механізмів – допомагали/допомагають людям оформлювати позови до Європейського суду з прав людини і вигравати ці справи та міняти закони й правила.
Яскравий приклад – такі наразі розповсюджені та популярні позови щодо компенсації моральної шкоди. І вже мало хто пам’ятає, що буквально двадцять років тому це право вважалося «білим». Тобто, на папері така норма була, але насправді – не працювала. А змусили запрацювати систему саме тут, у Херсоні.
А розпочалося все з історії, яка начебто виглядала як звичайний побутовий конфлікт. Син комендантки гуртожитку, який там теж проживав із маминого дозволу, чіплявся з непристойними пропозиціями до сусідки, матері-одиначки. Якось напився, роздягся й почав ломитися до «впертої недоступної коханої» в кімнату. А жіночка на той час пішла за продуктами до магазину, залишила доньку саму вдома, а задля її безпеки зачинила двері на замок. Але замок чоловіка не зупинив – той вибив двері й мало не до смерті налякав дитину. Дівчинку після того довелося лікувати від стресу декілька місяців. А комендантка організувала цькування жінки – розповсюджувала плітки, що та веде аморальний спосіб життя, займається проституцією й зваблює порядних людей. І за тими «аргументами», які сама ж розповсюджувала, керівниця гуртожитку намагалася виселити родину на вулицю.
Саме тоді юристи громадської приймальні БО «ФМЗ» подали перший в історії країни (не лише після отримання незалежності, а й взагалі такого й у СРСР жодного разу не було, хоча Європейську конвенцію з прав людини ратифікували ще у 1986 році) позов до суду, де фігурувала вимога компенсувати моральну шкоду.
Стосовно інших вимог - про компенсацію матеріальних втрат на лікування дитини, про виселення кривдника з гуртожитку – у судді не виникло ніяких питань. Та коли мова зайшла про моральну шкоду… Справа ледь не зайшла в глухий кут, бо суди не розуміли, як оцінити та порахувати страждання людини – бо такого на теренах країни ще ніколи ніхто не робив.
Але юристи приймальні не розгубилися - залучили партнерів з Української Гельсінської спілки з прав людини (БО ФМЗ є членом цієї спілки), знайшли фахових психологів, експертів, які розробили алгоритм доказу моральної шкоди та ґрунтовно зробили відповідні експертизи/висновки.
Чи треба казати, що ту справу виграно за всіма пунктами позову?
Це було ще до того, як Інтернет став звичайним явищем, не було мобільних телефонів, та навіть про газету «Вгору» ніхто не знав – бо вона тоді була лише в планах правозахисників та співробітників Фонду. Тому про неймовірну подію мало хто дізнався.
Але потім була друга справа про компенсацію моральної шкоди, більш гучніша. Вона стосувалася Броварської катастрофи, яка сталася 2000 року в місті Бровари Київської області. Ракета, запущена на військових навчаннях, влучила в житлову 9-поверхівку. Загинуло три людини, ще п’ять отримали поранення. Тоді вже київські партнери по УГСПЛ звернулися до херсонських юристів за допомогою, адже наші фахівці мали прецедентний досвід. Ту справу теж виграли. І після цього – «стіна впала», норма права про компенсацію моральної шкоди почала працювати.
Юристи громадської приймальні Благодійної організації «Фонд милосердя та здоров’я» й досі, щовівторка, приймають малозабезпечених громадян та вразливі групи населення, безкоштовно консультують та допомагають відновити порушені права.
Але їх діяльність цим не обмежується. Зокрема, як ми вже писали, з жовтня минулого року приймальня почала надавати безоплатну правову допомогу активістам, журналістам та правозахисникам.
Бо в країні, починаючи з 2016 року, частішають напади на журналістів, активістів, правозахисників і блогерів. Однак розслідування злочинів ведеться неефективно. Найчастіше правоохоронці кваліфікують події як «хуліганство» чи «нанесення тілесних ушкоджень на ґрунті неприязних відносин». Тобто не пов’язують злочин із громадянською позицією та діяльністю постраждалих. Навіть такої категорії громадян, як «громадський активіст», у державі офіційно не визначено. Тобто, формально, з точки зору законодавства, немає різниці між сваркою двох п’яничок і загрозами активістам, які намагаються захистити ліси від незаконної вирубки, береги від забудови чи борються з незаконними автозаправками або з торгівлею людьми. А незахищеність активістів і безкарність злочинців провокує ще більш жорсткі напади та вбивства. І це – пряма загроза демократії.
Також для захисту прав активістів у судах Фонд запросив до участі у проєкті приймальні адвоката Олександра Данилова (адже через зміну законодавства представляти в судах інтереси постраждалих тепер мають право лише адвокати) – досвідченого фахівця, якому організація довіряє. Адже свою кар’єру Олександр починав волонтером саме в приймальні Фонду й добре обізнаний у правозахисних кампаніях.
А з нового року юристи приймальні крім консультацій та правової допомоги почали організовувати та проводити просвітницькі заходи – щоб «озброїти» активістів знаннями, які поможуть захистити своє здоров’я та життя.
Крім того, приймальних днів стало два і збільшилася тривалість роботи.
P.S. Забезпечення правового захисту правозахисників та активістів в Україні реалізується за підтримці Фонду прав людини посольства королівства Нідерландів. Цей проєкт реалізується у приймальнях Української Гельсінської спілки в містах: Київ, Чугуїв, Львів, Чернігів, Одеса, Суми, Херсон, Черкаси, Дніпро.
Проєкт «Посилення зусиль щодо захисту і підвищення статусу правозахисників через підтримку сприятливого середовища для громадянського суспільства в Україні» реалізується за підтримці Єврокомісії. Він працює в Києві, Чугуєві, Львові, Чернігові, Одесі, Сумах, Херсоні, Черкасах.