Що хвилює херсонських активістів

Із початку жовтня юристи громадської приймальні Благодійної організації «Фонд милосердя та здоров’я» надають безоплатну правову допомогу постраждалим активістам у рамках нового проєкту Української Гельсінської спілки з прав людини «Забезпечення правового захисту правозахисників та активістів в Україні».

Щоб поговорити про правові проблеми та дізнатися про методи захисту, минулого тижня херсонські активісти та правозахисники провели круглий стіл у приміщення Благодійної організації «Інша».

В Україні, починаючи з 2016 року, частішають напади на журналістів, активістів, правозахисників і блогерів. Зокрема, вже зафіксовано 400 випадків. Однак, розслідування злочинів ведеться неефективно. Найчастіше правоохоронці кваліфікують події як «хуліганство» чи «нанесення тілесних ушкоджень на ґрунті неприязних відносин». Тобто не пов’язують злочин з громадянською позицією та діяльністю постраждалих. Незахищеність активістів і безкарність злочинців провокує ще більш жорсткі напади і вбивства, як це сталося, наприклад, з Катериною Гандзюк.

Юристка та керівниця громадської приймальні БО «Фонд милосердя та здоров'я» Олена Старюк розповіла, що тепер кожен активіст може звернутись за правовою та юридичною допомогою до громадської приймальні. Юристи також можуть супроводжувати справи у судах та за необхідності подавати справи до Європейського суду.

Круглий стіл перетворився на дружню бесіду з юристами без формальних виступів та презентацій. Наводимо найбільш обговорювані питання від активістів і відповіді на них юриста Олени Старюк та адвоката Олександра Данилова.

 - На кого лягають витрати у справі з захисту активіста?

- Робота адвоката та правова допомога надається безкоштовно. Якщо необхідні будуть судові витрати, то у кожному випадку це вирішується індивідуально. Ми можемо підготувати клопотання до суду з обґрунтуванням, чому людина не може оплатити витрати самостійно.

- Якщо я, наприклад, хочу звернутись анонімно, без розголосу, це може стати причиною відмови мені в допомозі?

- Ми вам не відмовимо, звичайно ж. Ми будемо шукати шляхи допомоги у будь якому разі.

- А якщо активістка з вадами слуху і без сурдоперекладача. Що тоді робити?

- По перше, ми можемо залучити експертів, партнерів і нам можуть знайти фахівця з відповідною кваліфікацією. Навітьсу випадку відмови ми можемо знайти інше рішення. Наприклад,  до нас  на консультації ходить дівчинка. Вона не чує і фактично не говорить. У нас немає сурдоперекладача, але ж людині треба допомогти. На консультації ми розвернули монітор комп’ютера і набирали їй текст, а вона друкувала нам відповіді. Так, замість 10 хвилин ми витратили на консультацію дві з половиною години, але ми підготували документи у суд і справу запущену та навіть є результат. Головне це бажання шукати шляхи, безвихідних ситуацій не буває.

- Я трохи розумію мову жестів і якось допомагала двом дівчатам з вадами слуху. Вони пара, і одна з них неповнолітня. Приїжджають батьки неповнолітньої, викликають поліцію і звинувачують другу дівчину, що вона вкрала документи і тримає дівчинку, їх дочку, в заручниках. Батьки винайняли сурдоперекладачку, яка говорить тільки те, що їй веліли. І вона продовжувала усім перекладати тільки те, за що їй заплатили. Ми тоді розібрались у ситуації, бо я трохи знала мову, але що треба було робити?

- У такій ситуації треба брати ручку і лист паперу та просити викласти дівчат все, як було, від руки. І тоді показувати перекладачці і запитувати, що вона перекладає, чому й далі розбиратися вже.

- А ви допомагаєте неповнолітнім?

- Для цього потрібні батьки, якщо немає батьків, то потрібен законний представник або можна звернутися в органи опіки. Шукаємо всі можливі варіанти. Навіть, якщо дитині, наприклад, 4 роки і її привозить сусідка і розповідає про проблемну ситуацію, наприклад, насилля з боку батьків. Дитину треба терміново захищати і ми, звісно, не відмовимо. Це буде довше і складніше з документами, але суть залишиться та сама – ми будемо допомагати.

- Якщо активістам погрожують, ви можете допомогти?

- Ми готові допомогти і в такому напрямку, але тут треба шукати індивідуальні підходи. Наприклад, якщо активісти пишуть заяви в поліцію, а в поліції ніяк не реагують, то можна підключити засоби масової інформації. Надати розголосу цій справі, що є ось такі погрози, а правоохоронні органи не реагують. Можливо, це не дасть шаленого результату, та ми будемо намагатись і пробувати різні способи впливу.

- Та якщо погрози через інтернет? Нам відомі випадки коли створюють цілі групи в месенджерах, де поширюються фото активістів та особисті дані.

- Ця форма погроз більш відома як кібербулінг. Законодавчо в Україні поки немає механізму захисту від цього. Та якщо це буде не один голос, а багато, то разом ми можемо змінити ситуацію. Наприклад, не один активіст чи активіста напише заяву в поліцію, а зробити це масово і закидати відділок заявами. То дільничному це просто набридне і він може, як варіант, піти й привітатись із інтернет-кривдником. Тоді цей кібербулер зрозуміє, що це все можна відслідкувати і все не так таємно, як йому здавалось. Можливо це спрацює і він замислиться та припинить свою справу. Треба діяти тільки разом, бо чим більше голосів, тим краще нас чути.

Активісти показують адвокату Олександру Данилову не дружні групи в інтернеті, де без згоди поширюються їх фото.

В рамках проєкту «Забезпечення правового захисту правозахисників та активістів в Україні» юристи дев’яти громадських приймалень УГСПЛ (Київ, Чугуїв, Львів, Чернігів, Одеса, Суми, Херсон, Черкаси, Дніпро)  надають постраждалим активістам безоплатну правову допомогу.

Правову допомогу у Херсонській області можна отримати за адресою:

• місто Херсон, вулиця Бориса Мозолевського (Фрунзе), 2 офіс 19.
• Приймальні дні:
• Вівторок з 10.00 до 15.00
• Перерва з 12.00 до 13.00
• Попередній запис по тел. (066) 790 90 21, (0552) 49-60-03,
• Електронна адреса: [email protected] 

P.S. Проєкт «Забезпечення правового захисту правозахисників та активістів в Україні» діє за підтримки Фонду прав людини посольства королівства Нідерландів.