Ратифікація Римського статуту. Що це значить для України

В Україні 21 серпня ратифікували Римський статут Міжнародного кримінального суду. Цю ініціативу давно підтримували українські та міжнародні правозахисники, хоча були й аргументи проти. Наприклад, що ратифікація "несе ризики для українських військових", або що вона "практично нічого не змінить з погляду юрисдикції", і відтермінування ратифікації некритичне.

“Вгору” пояснює, що ратифікація Римського статуту змінить для України. 

Зовнішній вигляд Міжнародного кримінального суду в Гаазі, Нідерланди/ “REUTERS”

Римський статут — це міжнародний договір, що регламентує роботу Міжнародного кримінального суду (МКС). Він визначив перелік злочинів, які цей суд може розслідувати — геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини, злочини агресії. На сьогодні учасницями статуту МКС є 124 країни.

Україна підписала Римський статут 20 січня 2000 року. З 2014 року почала визнавати юрисдикцію Міжнародного кримінального суду щодо злочинів проти людяності на своїй території, коли подала заяву до МКС щодо можливого вчинення злочинів проти людяності під час Майдану з 21 листопада 2013 року по 22 лютого 2014 року.  У 2015 році юрисдикція МКС поширилася й на воєнні злочини, коли Росія окупувала Крим та частину східних областей України.

Ті, хто проти ратифікації Римського статуту, зазначили, що вона дозволить Міжнародному кримінальному суду переслідувати українських військових. 

Висловлювалися й побоювання, що це створить можливість для Росії через МКС притягувати до відповідальності українських військових, фабрикувати проти України безліч справ. 

Та Україна ратифікувала Римський статут з уточненням, що МКС не матиме юрисдикції за статтею про воєнні злочини щодо громадян України впродовж 7 років після ратифікації. Таке відтермінування, можливо, дасть час українським судам розслідувати ймовірні воєнні злочини своїх громадян. 

МКС розслідує злочини людей, яких не хочуть судити на їхній батьківщині та лише високопосадовців і вище армійське командування – тих, хто віддає накази і формує політику вчинення міжнародних злочинів. Тобто рядових військовослужбовців цей суд не покарає. 

Так, МКС видав ордери на арешт вже шістьох росіян. До прикладу, президента РФ Володимира Путіна та уповноваженої з прав дитини Марії Львової-Бєлової за їхню участь у викраденні українських дітей. 

Президент Росії Володимир Путін та дитяча омбудсменка Марія Львова-Бєлова /  “REUTERS”

Згідно з дослідженням, яке провели серед 660 чинних українських військовослужбовців, військові усвідомлюють всі переваги та готові до ратифікації Римського статуту, попри розуміння його можливих ризиків.

Ратифікація Римського статуту дає Україні більше прав та впливу в МКС, а зобовʼязання залишаються тими ж. 

Тепер Україна братиме участь в Асамблеї держав-учасниць МКС, матиме право голосу при затвердженні бюджету МКС, зможе подавати кандидатури для обрання суддів та прокурорів, впливатиме на зміни в Римський статут, на пріоритети суду. 

Після ратифікації Україна отримає вплив на розподіл коштів спеціального цільового фонду суду. Потерпілі від російських злочинів отримають більші шанси на компенсацію з цього фонду.

До того ж Україна має таке зобов’язання відповідно до Угоди про Асоціацію з ЄС, а низка вже підписаних безпекових угод України з іншими країнами містять положення щодо необхідності ратифікації Римського статуту Україною.

На сьогодні Міжнародний кримінальний суд залишається головним міжнародно-правовим інструментом, який може притягнути до відповідальності навіть найвище політичне керівництво Росії. Саме тому для України було важливим рішення ратифікувати Римський статут Міжнародного кримінального суду.