Підтримати нас

Пам’ятки нерухомої культурної спадщини Херсонщини під прицілом РФ

Автор статті
05 лютого 2024 16:00
1,129
Поширити:
Волонтери повертають з небуття шедеври Григорія Довженка, які за радянських часів заливалися з пульверизаторів фарбою чи вапном, щоб візерунки не вирізнялися та не впадали в очі. 2017 рік.

Серед воєнних злочинів Російської Федерації, які фіксують документатори проєкту* “Трибунал для Путіна”, – пошкодження/знищення/викрадення пам’яток культурної спадщини України. У тому числі – нерухомих об’єктів. Адже РФ має відповісти за усі порушення міжнародного гуманітарного права, повернути вкрадене й компенсувати збитки. 

Але офіційні дані про те, які об’єкти нерухомої культурної спадщини є на Херсонщині, – різняться не те що в рази, а майже в сотні разів. З’ясувати, що саме вже пошкоджено чи зруйновано – ще складніше.

Так, за даними Державного реєстру нерухомих пам’яток України, у нашій області наразі 122 пам’ятки місцевого значення, й 34 – національного. Але за відомостями, оприлюдненими на сайті Херсонської облдержадміністрації майже напередодні повномасштабного вторгнення,  21 січня 2022 р., – в області на обліку і під охороною держави перебуває близько 10 тисяч нерухомих пам’яток культурної спадщини.

Звісно, частина об’єктів могла “випасти” з Держреєстру, зокрема, через повне знищення внаслідок обстрілів з боку РФ, чи повені після підриву греблі Каховської ГЕС. Бо якщо пам’ятку знищено, вона втрачає свій охоронний статус.

Але ж не в таких масштабах?

Зокрема, документатором проєкту “Трибунал для Путіна” по Херсонській області, адвокатом Української Гельсінської спілки з прав людини, юристом громадської приймальні Херсонського обласного Фонду милосердя та здоров’я Олександром Даниловим вже зареєстровано пошкодження 25 об’єктів, хоча робота ще триває.

А анонсований у липні 2022 року Міністерством культури та інформаційної політики ресурс culturecrimes.mkip.gov.ua, де обіцяли оприлюднювати факти руйнації української культурної спадщини армією РФ, – не працює.

Щоб розібратися в суперечливій статистики й дізнатися, які масштаби злочинів РФ на території Херсонщини з точки зору чиновників, журналісти Медіаплатформи “Вгору” звернулися до директора обласної інспекції з охорони пам'яток історії та культури Івана Солоницького.

“Гойдалки” статистики

Як пояснив Іван Солоницький, у 2021 році в країні проходила так звана “інвентаризація” усіх пам’яток археології, історії та монументального мистецтва, які є складовою матеріальної нерухомої культурної спадщини.

Процедура була пов’язана з кількома причинами. В результаті децентралізації та адміністративної реформи змінився устрій регіонів і зменшилася кількість районів. Тож документація потребувала упорядкування за новими вимогами. А деякі документи ще більше застаріли, – були затверджені за радянських часів, і пам’ятки досі значилися ще під охороною тодішньої УРСР. Інші об’єкти треба було декомунізувати, тобто зняти з обліку, бо вони не мали жодного національного надбання, лише пропагандистське значення тих же радянських часів. А великої кількості об’єктів, зокрема, археологічних: курганів, поселень, стоянок, – взагалі на обліку не було.

Перелік пам'яток культурної спадщини Херсонської області оновлено розпорядженням голови облдержадміністрації 5 листопада 21-го року (за № 840). І в ньому, дійсно, близько 10 тисяч об’єктів. Найбільше – в Бериславській та Голопристанській громадах. На території інших громад розподіл приблизно рівномірний.

Чому так багато? – пояснює Іван Солоницький. – Справа в пам'ятках археології. Серед регіонів в Україні найбільше археологічних об'єктів – у Дніпровській і Херсонській областях.
 Крім того, під час “інвентаризації” до переліку внесли доволі багато нових об’єктів, які мають цінність з естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду. Наприклад, будівлі Нової Каховки з “кам’яними вишиванками”.
Усі пам'ятки, які увійшли у Перелік, мали затвердити на державному рівні й внести до Держреєстру. Але реєстр ще досі формується.
Крім того, в прийняті восени 2021 року документи знову вносяться зміни. Вони стосуються деколонізації. З пам’яток монументального мистецтва вже виключено скульптуру Ушакова, що стояла у Херсоні біля корпусу державної морської академії, і яку окупанти демонтували та вивезли під час втечі з міста.
Загалом у нас пам’яток монументального мистецтва було не дуже багато, всього 120 об'єктів.

Під час втечі окупанти демонтували та вивезли з Херсона не лише скульптуру Ушакова, яка на той час мала статус пам'ятки монументального мистецтва національного значення. Вивезли й погруддя Суворова, бронзове панно із зображенням військових дій солдатів російської армії. Та ще пам’ятник Потьомкіну.

Панно не було на обліку як об’єкт нерухомої культурної спадщини, тому інспектори його втрату не рахують. Але ця крадіжка – теж воєнний злочин РФ, який зафіксували документатори проєкту “Трибунал для Путіна”.

Розграбували російські загарбники й приміщення обласної інспекції з охорони пам'яток історії та культури. Як розповів директор, офіс й архів установи були в літературному відділі краєзнавчого музею. Під час окупації, попри ризик, працівники змогли винести та заховати жорсткі диски з комп’ютерів. Але більша частина облікової інформації була у паперовому вигляді.

Вони вигребли все, – розповідає Іван Солоницький. – Я так зрозумів, хапали все, що бачили. Знищили або забрали увесь архів. Тепер треба відновлювати облікову базу фактично з “нуля”. Це дуже великий обсяг роботи.
 

“Калькулятор” із дронами та супутниковими знімками

Порахувати точну кількість вже пошкоджених/знищених/викрадених об’єктів культурної спадщини України на території Херсонщини та суму матеріальних збитків поки просто неможливо.

Наразі деокупована лише одна третина області, більша частина об’єктів залишається на непідконтрольному Україні лівобережжі.

Але і до пам’яток на звільненому правобережжі діставатися теж небезпечно. Адже більшість з них розташовані в полях, які ще не розміновані, перебувають у зоні бойових дій чи під постійними обстрілами армії РФ.

З пам'ятками історії та монументального мистецтва трохи легше, – пояснює Іван Солоницький. – Ця спадщина, як правило, в населених пунктах. Про їх стан простіше дізнатися безпосередньо або через місцевих жителів. Вже зараз  можемо стверджувати, що більшість їх вже пошкоджено обстрілами та бомбардуваннями. Особливо на Бериславщині. З археологічною спадщиною складніше, бо вона переважно за межами населених пунктів. Але ми спостерігали за нею і під час окупації, – їздили повз й таємно фільмували їх стан. А зараз використовуємо супутникові фотографії, також наші військові надають відео з дронів. Тут переважно інші пошкодження. Найбільше російська армія руйнує земляними роботами кургани. Кургани – зазвичай невеличке узвишшя на відкритій місцевості, тож вони розкопують їх, влаштовують там  окопи, траншеї, доти. Ще кілька десятків археологічних об'єктів розмито водою під час підриву Каховської ГЕС. Ми це бачимо, але наскільки значні пошкодження треба вивчати на місці. Проте поки правий берег в окупації, це неможливо. До речі, споруда Каховської ГЕС, – теж об’єкт нерухомої культурної спадщини України.
 

Урочище “Долина Курганів” – унікальна природна та культурна пам’ятка України на території Чулаківської сільської громади, де зосереджено 308 курганів.

Обрахувати фінансову шкоду, яку загарбники вже заподіяли, – теж поки неможливо. І справа не лише в тому, що більша частина пам'яток просто фізично недоступна експертам. За нормативними документами, цим мають займатися не інспектори з  охорони пам'яток історії та культури, а спеціальні ліцензовані структури. Їх в регіоні немає, вони є тільки в Києві.

 Але сума, на думку Івана Солоницького, вже “перевалила” за сотні мільйонів гривень. Адже, наприклад, “вартість” лише одного кургану – від 300 тисяч гривень. А мова йде не про один, про десятки таких об’єктів. Плюс пам’ятки архітектури, які теж серйозно пошкоджені, – їм необхідна реставрація, а вона щонайменше втричі дорожча, ніж ремонт.

Тим часом РФ продовжує і далі знищувати національне надбання України. Так, документатори проєкту “Трибунал для Путіна” зафіксували 1 лютого 2024 року черговий воєнний злочин. Російська авіація вдарила по території пам’ятки національного значення Кам’янська Січ заповідника “Хортиця”, де проводилися науково-дослідні роботи. Перший вибух стався безпосередньо на місці господарчого передмістя Січі, на ще недосліджених виробничих об’єктах залізотопного та гончарного комплексу першої половини 18 ст. Другий – поряд з хрестом та могилою кошового отамана Костя Гордієнка.

Так виглядала територія Січі до повномасштабної війни й підриву Каховської ГЕС.

Про пропагандистські історичні фейки радянських часів - у статті Медіаплатформи “Вгору” - “Імперський міф про значення Ушакова для Херсона”.

У матеріалі: “Григорій Потьомкін – “великий державник” чи роздута фігура російською пропагандою?”  та сюжеті “Міфи про Суворова. Чому він кривавий вбивця, а не великий полководець”.

*P.S. У рамках ініціативи «Трибунал для Путіна» документатори Української Гельсінської спілки з прав людини зафіксували вже більше ніж 5 тисяч епізодів воєнних злочинів Російської Федерації проти цивільного населення Херсонщини. А загалом понад 44 тисяч воєнних злочинів Росії проти України. Усі дані документатори вносять у загальну базу, яка оновлюється щодня.

Якщо ви теж є свідком чи жертвою воєнного злочину ерефії, повідомте про це. Напишіть на пошту: tribunal_for_putin@helsinki.org.ua або просто залиште контакти й правозахисники з вами зв’яжуться. Кожна історія важлива! Ці свідчення не дозволять забути про горе, яке росіяни принесли на українські землі та покарати винних.

Крім того, фахівці мережі громадських приймалень УГСПЛ у 18 областях країни надають безоплатну правову та юридичну допомогу постраждалим від Російської агресії, за підтримки Програми Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Права людини в дії». У Херсоні громадська приймальня мережі працює на базі благодійної організації “Фонд милосердя та здоров'я”, документатор злочинів РФ по Херсонській області – адвокат УГСПЛ, юрист громадської приймальні ФМЗ  – Олександр Данилов.

Щоби дізнатися контакти громадських приймалень УГСПЛ в інших регіонах, натисніть ТУТ.

Отримати безоплатну правову або юридичну консультацію фахівців громадської приймальні Благодійної організації «Фонд милосердя та здоров’я» можна за телефонами: +38 (066) 790 90 21 (Telegram, Viber, Signal, WhatsApp) щодня з понеділка по п’ятницю з 9:00 до 17:00.

Електронна адреса: FMZ_pravo@ukr.net  або чат-бот на сайті.

Задля безпеки та зручності клієнтів особистий прийом у Херсоні проводиться виключно за попереднім записом за номером телефона +38 (095) 805 72 99.

Правозахисники також розробили пам’ятку, як зафіксувати докази воєнних злочинів Російської Федерації  проти мирного населення України.

Більше новин читайте на нашому телеграм каналі
Поширити:
ЗАРАЗ ЧИТАЮТЬ
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
ОСТАННІ НОВИНИ