Імперський міф про значення ушакова для Херсона

У царський період почав формуватися міф про “величність” і “значущість” імперських чиновників та воєначальників у розвитку Херсона — потьомкіна, суворова, ушакова. Особливо дореволюційна та радянська пропагандистська історіографії виділяли “значущість” флотоводця ушакова, який начебто будував Херсон та “врятував” його від чуми.

Трохи розберемося, коли виник та чому став “популярним” цей історичний фейк?

Коли з’явився міф?

Ймовірно, його поява пов’язана з небажанням царських чиновників відзначати визначну роль відомого українського епідеміолога Данила Самойловича, який активно боровся та поборов чуму в Херсоні ще наприкінці 18 століття. Детальніше читайте про його роль у боротьбі з епідемією в матеріалі Медіаплатформи “Вгору”.

Данило Самойлович

Звісно, може виникнути питання, чому відомого українського лікаря в цих подіях “посунули” на задній план? Він був у той час фахівцем зі світовим ім’ям та дійсно зробив багато для розвитку вітчизняної епідеміології. Відповідь доволі проста. Заздрість. У 1780-х роках за досягнення в боротьбі з чумою Данила Самойловича нагородили, а потьомкіна — ні. Хоча останній вважав, що він “відіграв значну роль” у боротьбі з епідемією. Правда, не зрозуміло, яку… Але нагороду потьомкін також хотів отримати. Це зачепило самолюбство «свєтлейшего князя» та, можна сказати, через це в нього виник конфлікт із лікарем. У результаті інтриг імперського чиновника та його оточення в 1790 році епідеміолог на певний час втратив усе — посаду, зарплатню та свій статус. Він тоді писав: 

Тому, за однією з версій, саме з цього часу почала просуватися в царській пропаганді, а потім в історичних працях 19 – початку 20 століття, теза “значущості” ушакова як “рятівника” Херсона від чуми. Імперській пропаганді потрібен був “герой”.

Чому саме цю фігуру “висунули” на перший план? Існує версія, що під час боротьби з чумою в Данила Самойловича виникла складна проблема, як лікувати моряків, які постійно перебувають на кораблях. У закритому просторі епідемія розповсюджувалася дуже швидко. Під час розв’язання цього питання він, звісно, контактував із воєнно-морським командуванням, у тому числі з ушаковим, через якого передавав поради та правила поводження моряків на кораблях. Але, ймовірно, у цьому ланцюжку Самойлович – ушаков – моряки, через вищезгаданий конфлікт із потьомкіним, як з наукової літератури, так і з документів того часу “викреслили” українського лікаря. У результаті впродовж кількох століть розповсюджувався, та й продовжує розповсюджуватися фейк про “значущість” ушакова в боротьбі з чумою.

Але це одна з версій, яку ще треба більш детально дослідити, та й можуть з’являться інші причини появи цього міфу.

Радянізація міфу

Радянська пропаганда продовжила приписувати ушакову ті ж “досягнення” в історії Херсона. Чому так? Бо логічно може виникнути питання: “Чому це більшовики возвеличують імперського флотоводця?” Це пов’язано зі сталінською політикою щодо “відродження імперської величі” та “спадщини” в роки Другої світової війни. Це спричинило в 1943 році повернення атрибутів колишньої російської імперії. Тоді були введені офіцерські звання, погони, ордени ушакова, суворова... Почали знімати фільми, видавати книги та перейменовувати вулиці міст на честь імперських воєначальників.

Цей процес “русифікації” не обійшов і Херсон, який з початку свого заснування був мультикультурним населеним пунктом. У 1947 році центральна вулиця Херсона – Говардівська, яка була названа на честь всесвітньо відомого натураліста, британського філантропа, стала “проспектом ушакова”. А через десять років, у 1957 році, біля корпусу сучасної Херсонської морської академії, йому навіть поставили пам’ятник, який минулого року “благополучно” вивезли російські окупанти.

Хоча був інший проєкт пам’ятника. Проректор Херсонської морської академії Олександр Шумей показав, що на місці “ушакова” хотіли поставити фонтан із кораблем. Але місцеве радянське керівництво йшло “в ногу” зі “всесоюзними” тенденціями та розмістило пам’ятник російському флотоводцю.

Гравюра опублікована Олександром Шумеєм

За словами краєзнавця Дементія Білого, сталінське керівництво не цікавило минуле, а цікавив лише російський ушаков. Хоча в історії Херсона було багато іноземних флотоводців – американці, англійці, греки. Як приклад, Джон Поль Джонс – засновник сучасного флоту США. Наприкінці 18 століття він очолював козацьку флотилію під час російсько-турецької війни на Півдні України.

Сьогодні, до речі, у Херсоні почала роботу профільна комісія з перейменування вулиць. Маємо надію, що вона зможе викреслити з топоніміки міста імперські та радянські назви, у тому числі пов’язані з ушаковим.

Зараз залишаються певні проблеми у таких дослідженнях через те, що кілька століть фейки розповсюджували в історичних наративах імперського та радянського періоду, формуючи джерельну та історіографічну базу з хибними фактами. При цьому дуже важко знайти, ймовірно їх взагалі не було, дослідження, які демонструють іншу точку зору. Однак українська історична наука не стоїть на місці, тож із часом з’явиться більше комплексних регіональних досліджень, які надалі будуть руйнувати імперські та радянські міфи про «руськість» нашого регіону.