Братів Гузьо російські окупанти викрали п'ять місяців тому. Їх звинувачують у коригуванні вогню

Це історія братів Дениса та Олега Гузьо з села Тарасівка Олешківського району на Херсонщині. 

Факти для написання цього матеріалу ми збирали по крупинках – зі слів свідків, розповідей людей, які перебували в ув'язненні разом із братами Гузьо й вийшли звідти. Їхні імена редакція не називає з міркувань безпеки.

Наприкінці липня росіяни арештували 23-річного Дениса та 18-річного Олега. Їх звинувачують у причетності до вибуху 29 липня, коли українські військові влучили по залізничному ешелону в селищі Брилівка. Там стояли понад 40 вагонів із російськими військовими, технікою та боєприпасами.

Родина Гузьо – з місцевих. Брати народилися в Тарасівці. Там до літа 2022 року й жили – Денис із дружиною Юлею та його менший брат Олег. Денис працював на залізниці, мав підробітки в селі. З людьми брати завжди знаходили спільну мову. Де яка біда – усім допоможуть. Обидвоє любили дітей, Денис мріяв мати своїх. Їхній середній брат – 22-річний Олександр Гузьо, з 2019-го служить у Збройних силах. Батьки розлучені. Батько Олександр живе в селі Виноградове на Херсонщині. Мати Альона – у Херсоні, вона хвора на інсулінозалежний цукровий діабет, три роки тому втратила другого чоловіка. Не стало і її дочки. 

У Брилівці, за 12 кілометрів від Тарасівки, мешкає мати Юлії Гузьо. Вибухом 29 липня побило її хату. Тому Денис із дружиною та братом поїхали забрати тещу в інше селище. Так опинилися не в тому місці, не в той час. 

Окупанти заарештували Дениса, Олега та Юлію Гузьо 30 липня. До будинку Юліної матері в Брилівці після 17:00 приїхали дві машини. З них вийшли люди з автоматами. Чоловікам і жінці зв'язали руки, кинули в машину. У їхньому будинку в Тарасівці кілька разів проводили обшуки, перевернули все догори дриґом. 

Юлію відпустили за місяць. Брати Гузьо досі перебувають у російському полоні. 

Їх тримали у відділку поліції в Олешках. У камерах не було ні світла, ні води, не мали на чому спати. По кілька днів не давали їсти. Їх катували. Під’єднували струм до статевих органів, до вух. Постійно били. Олегові діставалося так, що він лежав ледь живий у калюжі власної крові. Погрожували каструвати. Прокололи ножем вухо. На зап'ястках чоловіків були криваві сліди від наручників. Їх підіймали серед ночі, грали в «російську рулетку», ставили до стінки й стріляли над головами, заставляли вчити російський гімн. Це робили не тільки окупанти, а й колаборанти. Полонених ламали психологічно. Погрожували, що вб'ють їхню матір і дружину Дениса. Йому показували фото, на якому Юлія була зв'язана. Він чув її крики в сусідній камері. 

Так окупанти вибивали зізнання. Називали братів «терористами, навідниками та мразями української влади». Тиснули, щоби підтвердити таку версію подій: нібито Олександр Гузьо телефоном попросив брата Дениса підкласти на вокзалі увімкнений телефон. Денис купив у знайомого iPhone за 500 гривень. Поїхав у Брилівку. На пероні побачив напіввідкритий вагон із боєприпасами. Олег стежив, щоб їх не помітила охорона. А Олександр, за координатами в мобільному, нібито організував удар української армії з «Хаймарса». Вибух, за словами окупантів, зруйнував вокзал та будинок на вулиці Привокзальній, 2. Загинули семеро людей. 

Ракетний удар по вокзалу Брилівки справді був. Про це повідомляла українська розвідка. Серед знищеної техніки – самохідні артилерійські установки «Тюльпан», «МСТА С», системи «Град», танки, БМП та БТР. Вибухом ліквідовано понад тисячу рашистів. 

Окупантам треба було знайти винних у такому провалі. Випадковими людьми, які потрапили під катівську руку росіян, стали брати Гузьо. 

30 жовтня їх вивезли в Чаплинку. 17 листопада, уже після деокупації Херсона Збройними силами України, доправили в Крим. Тепер вони, за деякими даними, перебувають у сімферопольському СІЗО № 2. Їм надали російських адвокатів. Денису та Олегу Гузьо продовжили термін арешту до 4 березня. 

Понад п'ять місяців рідні не мають інформації, де перебувають Денис та Олег, в якому вони стані. Рідні живуть лише надією на їхнє повернення.

Російські окупанти часто звинувачують у своїх воєнних невдачах українських диверсантів. І продовжують застосовувати терористичні методи. За даними Української гельсінської спілки з прав людини, з 24 лютого по 20 грудня 2022 року на Херсонщині зафіксовано 530 випадків насильницького  зникнення людей.

Раніше ми повідомляли, що окупанти звинувачують українських підлітків у коригуванні вогню.

Р. S. Цей злочин російської федерації зафіксовано документаторами Української Гельсінської спілки з прав людини в рамках ініціативи «Трибунал для путіна». Якщо ви теж є свідком чи жертвою воєнного злочину ерефії, повідомте про це. Напишіть на пошту: tribunal_for_putin@helsinki.org.ua або просто залиште контакти й правозахисники з вами зв’яжуться. Кожна історія важлива! Ці свідчення не дозволять забути про горе, яке росіяни принесли на українські землі та покарати винних. З початку повномасштабного вторгнення, у рамках ініціативи Т4Р, задокументовано понад 26 тисяч воєнних злочинів росії проти України. Усі дані документатори вносять у загальну базу, яка оновлюється щодня.

Нагадуємо, що мережа громадських приймалень УГСПЛ надає юридичну допомогу постраждалим унаслідок війни росії проти України, за підтримки Програми Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини. Ми працюємо в 18 областях країни. Щоби дізнатися наші контакти, натисніть ТУТ.

Контакти документатора по Херсонській області ініціативи «Трибунал для путіна»: +38066 94 56 560.