Тягинь - повернення похованої історії, або Підсумки шостої археологічної експедиції та першої міжнародної артрезиденції
Шості археологічні дослідження на острові Велике городище в селі Тягинка Херсонської області вже вкотре доводять: цивілізація була тут задовго до окупації південного краю Російською імперією.
Цього року археологічна експедиція на Тягині знайшла цілу серію неймовірно важливих артефактів часів Великого князівства Литовського*.
По-перше, камінь з вирізьбленим візерунком, схожим на геральдичний знак. Археологи зв’язалися з відомими в Україні геральдистами і надіслали їм фото знахідки. За попередніми висновками, це дійсно геральдичний знак першої чверті XV століття, притаманний старовинному литовському княжому роду з близького оточення князя Вітовта. Але кому саме - поки невідомо.
Робота археологів на місці розкопок
По-друге, найдавнішу на сході Північного Причорномор’я середньовічну булаву, першої половини XV сторіччя. Вона має складну форму та декор і потребує реставрації.
Працівники досліджують знахідки
Крім того, у цьому році виявлено великий фрагмент кам’яної зовнішньої стіни та залишки монументальних будівель внутрішньої частини фортеці першої половини 15 століття, які дозволяють уточнити її планування та архітектуру. На Північно-східному Причорномор’ї поки що аналогів таких фортець не виявлено.
Менеджерка експедиції, керівниця громадської організації “Культурний центр Україна-Литва” Наталя Бімбірайте стверджує:
Це доказ глибинних історичних зв'язків Литви з Україною. У той час наші народи жили разом і так само разом розвивалися культурно і я вважаю, що це дуже позитивно вплинуло на обидві наші країни.
Крім того, на місці розкопок знайдено не лише артефакти Великого князівства Литовського, а й старовинні генуезькі монети, монети Кримського ханства, та Краківського короля Владислава Варненчика (1434-1444 рр.).
Це також доводить, що у середньовіччі тут вирувало життя, йшла активна міжнародна торгівля.
Цьогорічна експедиція вперше стала міжнародною: до українських волонтерів приєднався литовський підприємець Арунас Остраускіс з Акмянє, який уже кілька років допомагає проводити археологічні експедиції на Півночі Литви.
Наталя Бімбірайте
Також вперше під час археологічної експедиції одночасно працювала й міжнародна артрезиденція. На острів приїхали відомі литовські художниці - Еглє Маскалюнайте та Ірина Трома (Новікова-Амосова), яких запросила на Тягин кураторка Олена Афанасьєва завдяки підтримці Європейського Союзу та Ґете-Інституту за програмою Дім Європи. До литовських мисткинь приєдналися Костянтин Аленінський із Сум і Олександр Никитюк із Вінниці та ще троє художників – Олександр Танасюк і Юлія Балуда з Херсона, а також етнічна литовка Віолета Цибочкіна з Києва.
Митці працювали із ленд-артом – мистецтвом довкілля (створювали твори з/на природному ландшафті) та живописом.
Олена Афанасьєва
Робота Ірини Троми (Новікової-Амосової) з землі. Називається "Квадрат номер 10"
Витвір мистецтва з каменів
Литовська художниця Егле Маскалюнайте
Олена Афанасьєва, створювачка Тягинської артрезиденції, ділиться:
Це перша міжнародна артрезиденція в Тягині. У нас вийшла своєрідна колаборація між археологією і мистецтвом. Зараз це така дуже трендова штука, усі намагаються синтезувати науку і мистецтво. У нас все вийшло якось саме собою: художники надихнулися роботою археологів, а археологи, у свою чергу, надихнулися роботою митців. Наша резиденція називається “Три крапки”, бо спільна україно-литовська історія починається з Херсона, Тягині та вежі Вітовта в селі Веселе Бериславського району. А ще три крапки - це можливість для продовження, незакінчене речення. Тобто, зараз у нас ще експериментальна артрезиденція, але сподіваємося, що продовження буде.
Нагадаємо, археологічні розкопки на острові Велике городище проводяться щоліта з 2016 року Південною середньовічною експедицією Інституту археології Національної академії наук України. І щоразу знаходять нові артефакти та загадки. Зокрема, у 2017 році науковці та міжнародна спільнота отримали матеріальні докази, що на цьому місці могла бути середньовічна фортеця часів Великого князівства Литовського, Руського (від Київської Русі - прим. авт.) і Жемантійського. У 2018 році археологи розкопали на острові Велике городище частину фортеці, схожу за архітектурою на Тракайську резиденцію Вітовта. У 2020-му знайшли кутову багатоярусну вежу з рештками бомбарди всередині, стіна якої прикрашена кам'яною плитою з дивовижним сельджуцьким орнаментом. Схожих об'єктів на території Північного-східного Причорномор'я ще не траплялося.
Як і тоді, більшість витрат компенсується коштом приватних спонсорів та самих волонтерів. Але попри все, люди досягли неймовірних результатів у дослідженні історії наших земель та у розвитку культури.
Робота Костянтина Аленінського
Цьогорічні розкопки вже завершуються. Їх місце проведення законсервують. Усі знайдені артефакти доставлять до лабораторій для подальшого аналізу.
*Велике князівство Литовське (1236-1795 рр.) - одна з найбільших держав Східної Європи епохи середньовіччя. Займала територію сучасної Білорусі, більшої частини України, Литовської республіки, західної частини Росії, Молдови, східної частини Польщі та півдня Латвії. Загалом близько 850 тис. км² - це площа, більша за територію двох сучасних Німеччин.
Більше новин Херсона читайте в нашому Телеграм-каналі.
Фото Миколи Леоненка
-preview.webp)
-preview.webp)
