«Нескорений Херсон» стартував у Києві

Фотовиставка «Нескорений Херсон» розпочала свої мандри Україною зі столиці.

На презентацію виставки відомого херсонського фотографа, фотокореспондента Медіаплатформи «Вгору» Олександра Корнякова в культурному просторі «Squat 17B» 22 жовтня зібралося дуже багато людей. Попри те, що весь день були тривоги, які припинилися тільки перед початком заходу, попри те, що були сумніви, чи всі встигнуть дістатися з Лівого берега, прийшло близько сотні херсонців і не тільки. Звісно, наші земляки намагалися не пропустити цю подію, щоб і зустрітися з тими, кого давно вже не бачили, і згадати часи, які вже стали частиною історії, і допомогти тим, хто залишається в окупації.

Посмішки та сльози, дружні обійми та спільні спогади, згадки про мітинги, розповіді про виїзд... Зібралися, неначе вдома — за філіжанкою кави слухали історії Олександра Корнякова про те, як він спочатку знімав мітинги, як потім приховано фотографував будні окупації. Багато з цих світлин розлетілися з матеріалів Медіаплатформи «Вгору» не тільки Україною, а й по всьому світу (Reuters, The Times, The Guardian, BBC, Aljazeera) без зазначення авторства, бо це було небезпечно. Але саме завдяки сміливому фотокореспонденту весь світ дізнався про безстрашних херсонців, про їхню жагу до свободи, про спротив російській окупації, що триває й досі.

Одна з розповідей Олександра Корнякова — про першу кров, яка пролилася в Херсоні на акціях протесту. Тоді росіяни або їхні посіпаки спаплюжили меморіал із фотографіями наших захисників, які загинули на Сході. Коли херсонці підійшли та стали відтирати обурливі написи, це дуже не сподобалося росгвардійцям. Фотограф відчув, що буде щось відбуватися, і разом зі знайомим, якого зустрів на мітингу, пішов на бульвар подивитися, чи і нікого там немає, щоб зрозуміти, куди людям відходити. Коли повертався почув постріли й став знімати. Першою жертвою росіян у Херсоні став літній чоловік, якому прострелили ногу.

Не тільки згадати рідне місто зібралися в Києві херсонці, а й допомогти тим, хто залишився в окупації. Задля цього й організували аукціон, для якого Медіаплатформа «Вгору» з численних фоторобіт Олександра Корнякова відібрала довоєнні — ті, які будуть радувати людей і нагадувати про наш прекрасний край. Найдорожчим лотом стала світлина Станіслав-Аджигольського заднього маяка — її придбали за 2100 грн.

Загалом, на благодійному аукціоні зібрали 7600 грн, продавши 5 фотокартин і отримавши пожертви. Кошти підуть на допомогу херсонцям, які перебувають в окупації.

Власницею однієї з фотокартин стала херсонка Наталя Мірошниченко (на фото зліва). Жінка розповіла, що сама вона на мітинги не ходила, бо їй було дуже лячно і далеко добиратися.

“Мене розпирала гордість, що беззбройні люди не побоялися вийти проти озброєних, проти тих, у кого в голові взагалі незрозуміло що. Хоча мені було лячно, трохи незручно було, але я подумки була з ними. На відео побачила свою колегу — сміливу дуже...”

Пані Наталя вважає, що саме завдяки мітингам люди з усього світу побачили, що ми не згодні з окупацією, що ми частина України та хочемо залишитися частиною України.

Світлини Олександра Корнякова навіяли спогади і Аркадію Довженку, який був не тільки активним учасником мітингів, а “голосом” протестувальників. Прийшов він просто у стороні постояти, підтримати своєю присутністю, але як побачив, що ораторів бракує, то взяв собі гучномовець і озвучував всі думки херсонців про орків. Пан Аркадій каже:

“Хотів побачити миттєвості — це миттєвості мого життя, те, що пережите не те що очима — кров'ю, зламаними кістками, спогадами, втраченими друзями, частина яких або в підвалах, або може ще гірше. Хотілось морально підтримати, поспілкуватися із земляками, може, щось для себе згадати”.

Чоловік вважає, що ці протести не тільки відтягували увагу ворожих сил на себе (бо оркам замість захоплення інших територій доводилось сторожували херсонців із прапорами), а й своїм бойовим духом надихали наших військових. Розповідає, коли виїхав на підконтрольну територію, наші воїни на передовій казали йому, що вони взагалі не розуміли, як у людей, серед яких жінки і діти, хворі, старі й малі, вистачає хоробрості виходити на мирні протести, що після того неможливо не встати з окопу і не піти в атаку, коли у тебе є бронік, зброя, бронетехніка, а там просто люди з прапорами.

І в один голос всі кажуть, що Херсон був і залишається Україною, чекають на його звільнення та намагаються допомогти тим, хто залишився в окупованому місті.

До допомоги херсонцям, які перебувають в окупації, може долучитися кожен — збір коштів відкрито:

Ціль: 50 000 ₴

Посилання на Банку

https://send.monobank.ua/jar/2PQP3ZZQNn

Номер картки Банки

5375 4112 0072 7043

Більше новин Херсона читайте у нашому Телеграм-каналі

Поділитися в Facebook

Тут будуть коментарі і форма залишити коментар ...