«Нескорений Херсон» оселився в Івано-Франківську

Фотовиставку Олександра Корнякова «Нескорений Херсон» 27 жовтня гостинно прийняв Івано-Франківськ.

На відміну від інших майданчиків, де документальні світлини з херсонських мітингів і картинки життя окупованого міста можна побачити впродовж двох тижнів, в херсонському хабі в Івано-Франківську виставка оселилася на постійній основі. Цю пропозицію координатора хабу «Я – Херсон» Володимира Клюцевського команда Медіаплатформи «Вгору» не прийняти не могла. Хаб був відкритий нещодавно, у вересні, але став справжнім центром тяжіння переселенців з Херсонщини, яких в Івано-Франківській області лише офіційно понад 4 тисячі (неофіційно – набагато більше).

Традиційно, людей зібралась повна зала — херсонці, франківці, мешканці інших регіонів. Радувало, що подія не пройшла повз увагу журналістів — преси було багато як ніде. Перед презентацією Олександра запросили на прямий ефір радіо «Західний полюс», і фотокореспондент правдиво й щиро відповідав на численні питання ведучої.

З питань розпочалась і презентація у хабі — журналісти тісним колом оточили Олександра Корнякова та питали про Херсон, про спротив містян, про життя в окупації, про те, як фотографу вдавалося фіксувати реальність. Багатьох вразило, що Олександр думає не про те, що було небезпечно і страшно знімати, а жалкує, що не мав змоги зробити якісніші фото.

Показово, що героєм однієї зі світлин, які завжди привертають увагу глядачів, є легендарний волонтер дядя Гриша, якого впізнають у кожному залі не тільки херсонці, аплодують йому, його сміливості та незламності.

Олександр у кожному місті розповідає про цього неймовірного чоловіка, який багатьма сприймається як символ незламності Херсона, про те, як він з 2014 року зібрав для ЗСУ 4 млн грн, і навіть в окупації не припинив свою справу — і зібрав ще 600 тисяч:

«Він не боявся нічого, вмикав українські пісні, гімн. Коли приїжджаєш на Дніпровський ринок, чуєш музику — знаєш, то дядя Гриша їде. Поздоровкаєшся, йдеш певний час за ним. Люди завжди раділи йому і добре сприймали те, що він робив. Кидали до його скриньки хто гроші, хто цигарки та ліки. Дядя Гриша збирав все і казав, коли наші хлопці прийдуть, все це буде потрібно».

Івано-Франківськ не став винятком, тут також відбувся благодійний аукціон, гроші з продажу 3 фотокартин будуть передані для допомоги херсонцям, які перебувають в окупації. За один із лотів йшла вкрай запекла боротьба — світлину із зображенням херсонського історика та краєзнавця Андрія Лопушинського, якого називають живим національним надбанням України, у притаманному йому образі козака, зроблену на Кам'янській січі. В результаті, за 2050 грн її придбала народна депутатка Оксана Савчук. Пані Оксана планує прикрасити нею або 1 поверх в івано-франківській міській раді або ЦНАП, щоб людям подарувати радість.

Ще одну фотокартину купив Вадим Дідик з Media Development Foundation — на прохання своєї колеги, якій не вдалося придбати лот на аукціоні в Чернівцях. Це буде подарунком для її друзів у Латвії, хоча Вадим зізнається, що таку класну світлину хотів би лишити й собі. Чоловік родом з Київщини, 4 роки живе в Івано-франківську, прийшов підтримати херсонців, бо вважає, що про Херсон, доля якого вирішується буквально зараз, важливо говорити на будь-яких майданчиках, ходити на такі ініціативи, тримати руку на пульсі. Пан Вадим зізнається, що коли побачив херсонські акції протесту, першою емоцією було відчуття, що він напевно так би не зміг:

«Це дуже сміливо було, ти розумієш, що навколо окупанти і ти виходиш і говориш про те, за що тебе можуть як мінімум побити або взагалі вбити. Плюс все це фільмувалося, ворог на все це дивився, тебе могли знайти, слідкувати за тобою — що завгодно могло бути. А ці люди виходили, я бачив це, відчуваю гордість за те, що живу в одній країні з цими людьми».

Поповнилася й наша скарбничка  історіями херсонців. Оля Новохацька побачила на відео з мітингів свою маму, з якою не бачилися вже 6 місяців. Пані Оля виїхала з Херсона на початку квітня, хоча родина мала намір чекати на ЗСУ. Але коли побачили, що старша дитина, 11-класниця, місяць лежить відвернувшись до стінки, розуміючи, що її життя закінчилося, ЗНО вона здавати не буде, в університет не вступає, то відповідальні батьки мусили покинути Херсон, щоб вивезти майбутню студентку. Але відчували, що все буде добре. А ще жінка зізнається, що спогади по мітинг були одними з найкращих моментів в її житті, каталізатором патріотичних почуттів:

«Я нарешті побачила свою громаду, я з нею стільки років жила, мені здавалося, що нас там купка активістів, а тепер я побачила, що це моя громада, що вона нереально крута, що я хочу до них повернутися. що я хочу жити в цьому місті, з цими людьми, будувати своє місто, розвивати. Я хочу, щоб всі обов'язково повернулися додому. Ми побудуємо Україну своєї мрії, і Херсон буде таким прогресивним містом, на яке будуть рівнятся».

Плани після звільнення — скоріше додому, як тільки дозволять це зробити, бо як мама жінка уважно ставиться до безпеки своїх дітей.

На жаль, херсонці, які залишилися в окупованому місті, зараз залишаються у небезпеці та скруті. До допомоги їм може долучитися кожен — збір коштів триває:

🎯 Ціль: 50 000 ₴

🔗Посилання на Банку

https://send.monobank.ua/jar/2PQP3ZZQNn

💳Номер картки Банки

5375 4112 0072 7043

Виставку фотографа Медіаплатформи «Вгору» Олександра Корнякова «Нескорений Херсон» можна побачити у хабі «Я – Херсон» (Івано-Франківськ, вулиця Січових Стрільців, 13, 4 поверх, офіс 9).

Більше новин Херсона читайте у нашому Телеграм-каналі

Поділитися в Facebook

Тут будуть коментарі і форма залишити коментар ...