Дослідники із Сіднейського університету виявили, що кенгуру здатні свідомо взаємодіяти з людьми приблизно так само, як і собаки, - за допомогою погляду вказувати, що їм потрібна допомога.
Це суперечить поширеному уявленню, що на таку поведінку здатні лише домашні тварини, зазначає австралійський професор Алан Макеліґот із колегами у своєму нещодавньому дослідженні, оприлюдненому у виданні Biology Letters.
Автори стежили за поведінкою 11 дорослих кенгуру, які жили в неволі, але при цьому не були одомашнені. Зокрема, біля тварин клали їжу в закритому пластиковому контейнері й спостерігали, як вони поводитимуться, щоб її здобути.
Десять з одинадцяти кенгуру пильно дивилися на експериментатора, який клав їжу, а дев’ять із них - ще й переводили погляд з експериментатора на контейнер. Дослідники також помітили випадки, коли кенгуру підштовхували експериментатора носом чи чухалися об нього - це автори трактують як свідому форму комунікації.
Макеліґот із колегами уточнюють: досліджували кенгуру в неволі саме тому, що дикі тварини бояться людей, а тому поведінку тварин було б неможливо дослідити. Втім, тварини, які брали участь у дослідженні, були не одомашнені, а просто звикли до людей через тривале перебування в неволі.
«Наше дослідження вказує, що потенціал референтної свідомої комунікації тварин із людьми був недооцінений», - говорить Макеліґот і додає, що раніше вважалося, що «спілкуватися» з людьми можуть передусім лише одомашнені тварини, як-от коні, собаки та кози.
Відомо, що кенгуру, як і згадані вище кози й собаки, є соціальною твариною. Австралійські науковці пропонують саме в цьому й шукати пояснення «спілкування» кенгуру: ті мають здатність пристосовуватися до взаємодії з людьми на основі своєї соціальної поведінки.