Міграція жінок з України до інших країн навіть у довоєнні часи була значною. Вочевидь це зумовлено насамперед бажанням підвищити свій рівень життя, адже зарплати за кордоном вищі. Про цей та інші фактори, які спонукають українок до міграції, можна детальніше дізнатися на https://svitua.org порталі української діаспори Стожари.
Як зазначено вище, головною мотивацією до переїзду є можливість більшого заробітку. На жаль, для працівників певних професій, особливо гуманітарних, заробляти в Україні достатньо для комфортного життя виявляється неможливо або це потребує понаднормової роботи. З цього боку навіть звичайна робота на фабриці чи праця в ресторані/готелі за кордоном є більш прибутковою, особливо зважаючи на те, що часто працівникам пропонують безплатне проживання та харчування. Також багато жінок воліють змінити оточення, побачити світ; робота за кордоном є гарною для цього можливістю.
Процес адаптації при виїзді за кордон може залежати від багатьох факторів, а також від самої людини. На нього впливають:
У будь-якому випадку регулярний контакт із близькими, їх емоційна та, можливо, матеріальна підтримка буде дуже важливою.
До початку війни отримати підтримку від держави українці могли у небагатьох країнах. Здебільшого це стосувалось саме жінок із дітьми, які могли отримати гуманітарну допомогу та певні фінанси залежно від кількості дітей, а також розраховувати на кращі умови проживання.
Після війни все дуже змінилося. Тепер у багатьох країнах Європи та Америки отримувати забезпечення можуть майже всі українські біженці. Розмір цього забезпечення може сильно різнитися не лише від країни, але і залежно від статусу оформлення тимчасового захисту, наявності дітей тощо. Наприклад, у Німеччині, Великобританії, Чехії, Польщі та інших країнах держава надає фінансову підтримку українцям, які шукають тимчасовий захист. Після двох років повномасштабної війни допомога українським біженцям безумовно скорочується, але все ще є цілком суттєвою у низці країн Європи.
Попри те, що російське вторгнення продовжується, багато українок повертаються додому. Передусім це зумовлено складністю адаптації у новій країні фактично без відповідних навичок, знання мови та офіційного статусу стати повноцінним членом суспільства за кордоном за рік-два неможливо. Крім того, умови й оплата праці в Європі через наплив біженців суттєво знизились. Жінкам може бути складно знайти роботу, яка б їх влаштовувала морально та фізично, а заробітної плати не вистачає на оренду окремого житла. Тож якщо можливість повернутись додому є, вони нею користуються.
Для більшості українців з дітьми рішення про перебування за кордоном в першу чергу залежить від сімейних обставин. Вони шукають захисту та безпеки для своїх дітей та родини, тому що це для них 1 найвища відповідальність. Крім того, багато жінок досі мігрують з України через страх призову підлітків, які підростають, на військову службу.
На жаль, міграція останніх років призвела до розпаду великої кількості сімей. Повномасштабна війна стала випробуванням для багатьох родин, яке вони не пройшли. Кількість розлучень в Україні після російського вторгнення у 2022 році зросла, а багато сімей просто живуть окремо, коли жінка з дітьми виїхала за кордон, а чоловік залишився в Україні.
Міграція може створити нові можливості для розвитку жінки як особистості та професіонала. Але сьогодні переїзд до нової країни; це здебільшого вимушена міра, адже багато жінок хочуть відчувати себе у безпеці, або ж просто не мають куди повернутись через те, що війна забрала в них дім.