На тимчасово окупованій частині Херсонщини студентам других курсів викладають курс "Історія Росії", у якому події української та російської історії подають відповідно до російської імперської версії минулого.
Про це повідомила Служба зовнішньої розвідки України.
У розпорядженні розвідки опинилися навчально-методичні матеріали курсу, який запровадили для студентів так званих "Херсонського державного педагогічного університету" в окупованому Скадовську та "Херсонського технічного університету" в окупованому Генічеську.
Додати Вгору як бажане джерело в GoogleЗокрема, матеріали стосуються феодальної роздробленості Русі XI-XIII століть та подій початку XX століття.
За даними розвідки, в курсі розвиток Володимиро-Суздальського князівства називають "класичним зразком руського князівства" та подають його як основу майбутньої централізованої російської держави. Великокняжий титул, за цією версією, нібито перейшов із Києва на північний схід ще в середині XII століття.
Завершення історії Київської Русі в матеріалах датують 1169 роком — коли війська Андрія Боголюбського розорили Київ. Після цього історичний розвиток подають за схемою "Київ — Володимир — Москва", що створює уявлення про безперервну спадкоємність між Київською Руссю та сучасною Росією.
Полянів, древлян та інші східнослов’янські племена в матеріалах фактично зводять до "майбутніх росіян, українців і білорусів". Водночас на картах і схемах використовують поняття "руська земля" та "русичі", без чіткого розмежування середньовічної Русі та сучасної Росії.
Окремо у розвідці звернули увагу на те, як у матеріалах описують князя Володимира. Після хрещення Русі його характеризують як "м’якого і людинолюбного правителя", тоді як насильницьке поширення християнства практично не розглядають. Про хрещення Новгорода згадують лише короткою фразою про те, що його "хрестили вогнем".
Також зазначається, що в матеріалах простежується ідея "природного" посилення Москви. Із п’ятнадцяти давньоруських земель детально розглядають лише три, тоді як війни та силове підпорядкування інших територій відходять на другий план.
Подібний підхід застосовують і до історії Російської імперії. Зокрема, у навчальних презентаціях використовують праці російського історика Бориса Миронова. Революції та суспільні протести пояснюють переважно змінами в суспільстві після реформ, а причини кризи імперії та дії Миколи II і тогочасної еліти залишаються поза основним поясненням.
Події Першої світової війни також подають із акцентом на героїзмі російських військових та окремих успішних операціях. Наприклад, Брусиловський прорив 1916 року пояснюють "налагодженим постачанням", тоді як масштаб російських втрат у матеріалах не є центральною частиною розповіді.
Крім того, студентам демонструють російські пропагандистські плакати часів Першої світової війни, зокрема "Священная война" та "Могучая Русь". За оцінкою розвідки , при цьому не пояснюють механізми воєнної пропаганди та її вплив на суспільство.
За даними розвідки, такий підхід закріплюється і в освітній політиці окупаційної адміністрації Херсонської області на 2026-2030 роки.