Від прибережних районів до міських вулиць Херсона. Як армія РФ дистанційно мінує Херсонщину

Раніше небезпеку підірватися на міні на Херсонщині пов’язували передусім із прибережними селами та територіями вздовж Дніпра – там, де пролягала лінія бойових дій та де ворог цілеспрямовано засівав землю вибухівкою.

Тепер усе змінилося. Ризик став ближчим – і для мешканців міста, і для жителів області. Йдеться про дистанційне мінування: протипіхотні "пелюстки" та нерозірвані касетні елементи можуть лежати у дворах, на узбіччях і просто посеред вулиць.

Про те, як саме працює ця загроза, чому вона стає масштабнішою, де найчастіше фіксують небезпечні знахідки та що робити, якщо ви побачили підозрілий предмет, розповіли Андрій Кований, керівник відділу комунікацій Головного управління Національної поліції у Херсонській області, та Сергій Шаганян, Координатор напрямку інформування про ризики вибухонебезпечних предметів обласної організації Товариства Червоного Хреста України.

Мінна загроза у Херсоні стає ширшою

Мінування правобережжя Херсонщини, за словами Андрія Кованого, почалося ще з перших днів повномасштабного вторгнення. Після деокупації проблема не зникла, а стала ще більш системною.

Керівник відділу комунікацій Головного управління Національної поліції у Херсонській області Андрій Кований. Фото Олександра Андрющенка  / "Вгору"

“Ворог цілеспрямовано зараз мінує саме житлові квартали Херсона, і підіймається в цій географії далі від берега. Фіксуються випадки мінування в центральних районах міста, в Корабельному районі, в мікрорайоні Шуменському, в районі автовокзалу, також медичний заклад нещодавно був замінований”, – каже Керівник відділу комунікацій Головного управління Національної поліції у Херсонській області Андрій Кований.

Найчастіше на Херсонщині фіксують протипіхотні міни типу “пелюстка” – ПФМ-1 та ПФМ-1С. Через малий розмір і специфічну форму їх важко помітити на землі, особливо в траві чи листі. Зараз, коли місто засипане залишками снігу та опалого листя, ризик ще більший – вибухонебезпечний предмет можна просто не помітити. Небезпека “пелюстки” ще й у тому, що для її спрацювання достатньо невеликої ваги, тобто її може активувати не лише доросла людина, а й дитина або навіть тварина.

Андрій Кований зазначає, що російські військові намагаються зробити протипіхотні міни максимально непомітними. За його словами, “пелюстки” можуть додатково обробляти клейкою речовиною, а зверху посипати піском або листям, щоб вони зливалися з землею (на фото – праворуч). Також, за його словами, були випадки, коли міни фарбували у сірий колір, щоб їх було важче помітити на асфальті. В одному з випадків, зафіксованих поліцією, російські військові прикріпили до міни порожню пачку цигарок, щоб замаскувати вибухонебезпечний предмет та зробити менш помітним.

Міни типу “пелюстка”, що здетонували. Вибухові пристрої надані Андрієм Кованим. Фото Олександра Андрющенка  / "Вгору"

За словами Андрія Кованого, небезпека полягає не тільки у заводських мінах. 

“Небезпечним може бути будь-який предмет, який навіть теоретично може вибухнути. Ворог доволі підлий та винахідливий, тому різноманітні нові способи мінування територій постійно віднаходяться”, – говорить керівник відділу комунікацій Головного управління Національної поліції у Херсонській області.

Міна або боєприпас можуть залишатися на землі довго. Особливо якщо їх не видно – у траві, листі, під снігом або в заростях. Кований пояснює: навіть ті вибухові пристрої, які мають самоліквідатори, не завжди працюють так, як це технічно задумано.

Міни типу “пелюстка” на одній із вулиць Херсона. Фото Національної поліції України

Окремою проблемою у Херсоні залишаються касетні боєприпаси.

“Фіксуються випадки, коли ворог обстрілює територію міста, інших прибережних населених пунктів саме касетними боєприпасами. Вони становлять також загрозу, бо не всі вони вибухають”, – каже Андрій Кований.

Нерозірваний касетний боєприпас на одній з вулиць Херсона. Фото Національної поліції України

Подобається матеріал? Долучайтесь до Спільноти та допомагайте нам більше розповідати історії людей, які живуть і працюють у прифронтовій Херсонщині.

Алгоритм дій при мінній небезпеці

Фахівець з мінної небезпеки Українського Червоного Хреста Сергій Шаганян пояснює: з кожним роком війни кількість типів боєприпасів, з якими стикається цивільне населення, зростає. На території України застосовують різні види озброєння, а деякі з них мають складні та непередбачувані механізми спрацювання.

“На жаль, Херсон, як і Україна, є полігоном випробування різних видів озброєння. Їх багато, цих боєприпасів або мін – загальна кількість перевищує 10 тисяч різних видів”, – говорить він.

Сергій Шаганян, Координатор напрямку інформування про ризики вибухонебезпечних предметів обласної організації Товариства Червоного Хреста України. Фото Олени Гнітецької  / "Вгору"

За словами Шаганяна, небезпека зростає ще й через те, що вибухові пристрої все частіше оснащують додатковими елементами ініціювання. 

“Якщо вони раніше спрацьовували на один елемент, наприклад, на стискання, то можуть зараз і на інші засоби спрацьовувати. Наприклад, на те, що людина буде в амуніції, це магнітна дія. На кроки – це сейсмічна дія”, – пояснює Сергій Шаганян.

Він підкреслює: головне – не покладатися на власний досвід або логіку, бо у випадку з вибухонебезпечними предметами це може бути смертельно небезпечно.

“Те, що ви знали або робили раніше, зараз може вже не спрацювати. Ніхто не відкидає досвід, який ви маєте, але враховуйте, що ці засоби можуть мати додаткові засоби ініціацій, які ви не врахували”, – додає він.

Шаганян наголошує: людям не потрібно намагатися розбиратися у характеристиках кожної міни чи снаряда – це не підвищує безпеку. Єдине, що реально рятує – знання правильного алгоритму дій.

Якщо людина побачила підозрілий предмет, вона має одразу відійти у безпечне місце, бажано за укриття, та повідомити служби порятунку. Також важливо правильно пояснити диспетчеру, що саме сталося – назватися, вказати місце та коротко описати знахідку.

Телефони для повідомлення про підозрілі предмети: 101 (ДСНС), 102 (поліція), 112 (єдиний номер екстреної допомоги).

Також якщо людина побачила міну, це не означає, що вона там одна. У траві, кущах або на відкритій місцевості ситуація ще небезпечніша, адже там неможливо контролювати, куди ступаєш.

“Якщо ви побачили будь-яку підозрілу річ, то вважайте, що ви вже на мінному полі. І в цьому випадку вам не потрібно рухатись, а потрібно негайно викликати фахівців”, – говорить він.

Український Червоний Хрест у Херсоні проводить навчання з мінної безпеки для цивільних. Записатися можна за телефонами +380800332656 та +380502316323