Небезпека під ногами. Як на Херсонщині міни стають інструментом терору РФ

Більше двох років на Херсонщині триває розмінування. Темпи його за останній рік суттєво пришвидшилися. За цьогорічною статистикою, на 27 листопада розміновано понад 60% відсотків земель. У ХОВА заявляють про плани розмінувати всю деокуповану територію до кінця 2025 року. Але російські війська продовжують заміновувати область дистанційно. Журналісти “Вгору” спробували з’ясувати, чим це загрожує і як впливає на розмінування.

Ще один спосіб тероризувати мирне населення 

Після деокупації правобережжя Херсонщини преса час від часу повідомляла, що російські військові скидають міни з дронів. Про цю небезпеку ми поговорили з керівником відділу комунікацій Головного Управління Національної поліції у Херсонській області Андрієм Кованим.

Він пояснює:

"Ми не раз фіксували випадки такого дистанційного мінування. І не лише в Херсоні, а й в інших населених пунктах. І це не щось нове. Фактично – це  системна діяльність росіян для терору мирного населення".

Керівник відділу комунікацій Головного Управління Національної поліції у Херсонській області Андрій Кований.  Фото Олександра Корнякова/ Вгору

За словами Андрія, найбільш небезпечні наразі прибережні райони Херсона та області. І не тільки через міни, які російські військові скидають з дронів. Бо прилеглі до води вулиці постійно обстрілюються з лівобережжя Херсонщини. А ще в прибережних районах часто знаходять залишки снарядів, мін, а то й нерозірвані боєприпаси. Андрій Кований попереджає, ворог використовує широкий асортимент вибухових пристроїв. Наприклад, різноманітні детонатори, які спрацьовують на рух, можуть мати сейсмічні датчики,  датчики на метали. Тому поліціянти застерігають навіть не наближатися до будь-якого підозрілого предмета. Адже нездетоновані пристрої, можуть вибухнути будь-коли.

Безпекова ситуація ускладнюється щодня. Для дистанційного мінування ворог використовує маленькі, але доволі потужні міни, здатні загубитися серед опалого листя і накоїти багато біди. От що про це розповідає Андрій Кований:

"Переважно окупанти використовують міни типу Пелюстка ПФМ-1. Вони мають страшну силу. Майже завжди спрацювання такої міни – це ампутація. І найбільша проблема – ці міни важко помітити. Вони невеликі,  коричневого чи зеленого кольору, часто ворог їх додатково маскує".

Такий вигляд мають протипіхотні міни типу Пелюстка ПФМ-1. Фото зі сторінки “АРМІЯ INFORM”

Про маскування мін-пелюсток, які армія РФ скидає й уздовж доріг, раніше повідомляв голова пресофісу Херсонської ОВА Олександр Толоконніков. Він наголосив: восени, коли багато падолисту, треба бути дуже обережними, бо росіяни маскують міни під листя – обмазують клеєм і вивалюють у смітті. Олександр повідомив, що пелюстками були частково заміновані в’їзди у Берислав із боку Нововоронцовки та з боку Великої Олександрівки. У жовтні в Бериславському районі на міну наїхав велосипедист, йому пощастило, що велосипед взяв на себе удар. 

Андрій Кований переконаний, що безпечних місць наразі в Херсоні немає взагалі. Він закликає в разі виявлення будь-яких підозрілих предметів, огородити за можливості місце знахідки й повідомити поліції чи рятувальникам.  

На питання, чи можемо ми сподіватися, що через якийсь після завершення війни, можливо, через 5-10 років ці території знову стануть безпечними, Андрій не береться прогнозувати. Зокрема й тому, що розмінуванням займається не лише поліція.

"Зараз це лінія бойового зіткнення і, звісно, певний час там буде дуже небезпечно. Тому дати якийсь прогноз, скажімо, через кілька років ми зможемо знову на байдарках пройти Конку, я не берусь, – відповів Андрій".

Листя зібране прибиральниками біля парку. Скрин відео Олександра Андрющенка/Вгору

“Обережність понад усе”

Неподалік від прибережної території розташовані й парки, сквери. Колись ці місця були зоною рекреації в Херсоні, там відпочивало чимало людей. Сьогодні в багатьох місцях вже побачиш таблички: «Увага, небезпечна зона, можливе мінування території».

Наприклад, у парку Херсонська фортеця працівники Цивільного захисту розставили 8 таких табличок, вони біля кожного входу. Про це нашим журналістам розповіла заступниця начальника відділу з питань цивільного захисту Херсонської міської ради Ольга Ляшенко. Дуже небезпечна сьогодні й території парків Придніпровського та Шевченка. Там вже були помічені випадки дистанційного мінування. 

"Ми почали інформувати населення восени, як тільки стало осипатися листя. Звісно, в нас працюють комунальні служби, вони прибирають за можливості, але ж саме ці міни-пелюстки можуть бути приховані в опалому листі. І тому виникла потреба встановити такі таблички", – пояснює Ольга.

Ольга Ляшенко біля однієї з табличок при вході до парку Херсонська фортеця. Скрин відео Олександра Андрющенка/ Вгору

За її словами, крім табличок виготовили ще й 5 тисяч постерів з попередженням про небезпеку дистанційного мінування. Їх роздали всім комунальним підприємствам міста, структурним підрозділам, а також передали в укриття й пункти незламності. Ольга каже, що обережність зараз понад усе, що інформування населення – це лише один з інструментів запобігання нещасних випадків. Тому Цивільний захист спільно з ДСНС та Червоним Хрестом навчає людей, зокрема, працівників, основам правильного поводження з вибухонебезпечними предметами.

Про необхідність самому дбати про власну безпеку, і психологічний стан херсонців поговорили з Мариною Козерацькою – психологинею Центру допомоги врятованим. Вона каже, дізнавшись про міни, які ворог скидає з дронів, вже попросила свого брата не паркувати авто десь біля узбіччя, де є листя, а шукати безпечні місця. Вона розуміє, що люди звикли ходити навпростець, бо так швидше, але наразі треба думати про безпеку. 

"Зараз листя дуже багато, а ввечері сутеніє дуже швидко. І ти можеш не помітити ті міни-пелюстки. Було вже декілька випадків, коли люди потрапляли до лікарень, бо не бачили й наступили", – каже Марина.

Комунальники прибирають опале листя біля парку. Скрин відео Олександра Андрющенка/ Вгору

Вона припускає, коли люди звідусіль очікують на небезпеку, рівень тривоги в них може підвищуватися. І радить не впадати в панічні стани, щоразу нагадуючи собі про реальність. Тобто відрізняти справжню небезпеку від уявної. Для цього потрібно повернути собі спокій, прийти до тями. І почати тверезо оцінювати  ситуацію.

Знизити рівень тривоги, за словами психологині, може фізичне напруження і розвантаження. Треба впродовж кількох секунд почергового напружувати й розслабляти м’язи, потім зробити кілька глибоких вдихів і видихів. Так можна допомогти собі швидко прийти до тями. Марина звертає увагу, що в Херсоні є достатньо безпечних просторів, де можна провести час і перезавантажитися, і з настанням холодів таке дозвілля актуальніше за прогулянки тими ж парками.  Вона радить усвідомити факт, що ми живемо в таких реаліях, і шукати альтернативи, щоб жити повноцінним життям тією мірою, в якій це наразі можливо.

Психологиня Марина Козерацька в одному з безпечних просторів. Скрин відео Олександра Андрющенка/ Вгору

Ми просили голову пресофісу Херсонської ОВА Олександра Толоконнікова надати статистичні дані про кількість постраждалих від підривів на мінах-пелюстках. Він відповів, що цю інформацію вони отримують від поліції, а поліція почала вести облік підривів на пелюстках із серпня поточного року, і статистики за весь період немає. У листопаді на пелюстці підірвалася староста Садівського старостинського округу громади Олена Семеніхіна. Як повідомив на  телеграм-каналі керівник МВА Роман Мрочко, Олена рятувала від дронової атаки працівника комунального підприємства й наступила на міну.