Підтримати нас

“Великий потоп” у Херсоні на початку 20 століття, вода знесла всі мости на Забалці

Єгор Сидорович
Автор статті
25 лютого 2024 16:00
2,565
Поширити:

Херсонці часто потерпали від підтоплень. Правда, понад 100 років тому їх переважно спричиняли погодні умови та повені на Дніпрі. Один із найстрашніших «потопів» стався в червні 1914 року: «старожили не пам'ятають таких колосальних лих, які завдала у вівторок, вночі, шалена гроза зі зливою» (газета «Родной край», № 667, 1914 рік).

Що ж сталося? Увечері, о 9 годині, почався невеличкий дощ, який через декілька хвилин перетворися на справжню зливу: «Похмуре небо раз у раз пронизували вогняні блискавки. Повітря часто розривалося громовими гуркотами незвичайної сили» (газета «Родной край», № 667, 1914 рік) Бруківка одразу щезла під потоками брудної води, яка швидко поглинула тротуари. 

На центральних вулицях вода підступила до дверей магазинів. А на околицях  коїлося справжнє жахіття: «Широкі бурхливі потоки води, руйнуючи все, що потрапляло на шляху, з шаленою стрімкістю мчали вулицями, миттєво затоплюючи їх і вриваючись у житлові будинки, підвальні приміщення та погреби, наводячи страшну паніку на захоплених зненацька мешканців. Розлючена ж стихія продовжувала свою руйнівну дію...» (газета «Родной край», № 667, 1914 рік). Херсонцям, які потрапили у водну пастку, нічого не залишалося, як бігти на горішні поверхи або дахи будинків і там рятуватися від загибелі.

Особливо люто буйнувала вода в балках, які спускалися до річки Кошової. Тут вода нещадно затоплювала будиночки та руйнувала все на своєму шляху. Потоки знесли усі дерев’яні мости в нижній частині Забалки. Постраждалі від негоди люди були змушені проводити цілу ніч просто неба.

Тільки вранці відкрилася вся страшна картина після «Великого потопу»:

«У багатьох будинках висота води близько  1,5 аршина   1 аршин = 71,12 см. . Меблі, одяг, подушки та інший домашній скарб – все це плаває у воді жалюгідними уламками та оберемками брудного ганчір'я. Усі залишилися в тому, у чому встигли вискочити зі своїх квартир» (газета «Родной край», № 667, 1914 рік).  

Після негоди містяни почали відновлювати  життя, робітники прибирали дошки, колоди та інше сміття на вулицях, а жителі намагалися допомагати одне одному. Хтось дав притулок, хтось – теплі речі, а хтось – гроші.

Чи можна було тоді запобігти таким наслідкам негоди? Ймовірно, так. Щороку в міській думі розглядалося питання про укріплення та підйом берегів Дніпра та Кошової, але марно. Тому на початку 20 століття підтоплення нижнього міста стало звичним явищем. 

І ось історія повторюється, правда, у цьому випадку винуватцями стали російські окупанти. 6 червня 2023 року війська РФ підірвали греблю Каховської ГЕС, яка акумулювала воду в однойменному водосховищі та запобігала повеням. Цілодобово рятувальники, поліціянти, волонтери та просто мешканці Херсона допомагали вивозити людей, які опинилися в пастці через затоплення. 

  • Каховська ГЕС – остання сходинка Дніпровського каскаду гідроелектростанцій біля Нової Каховки. ООН оцінювало, що Україна зазнала збитків на суму майже $14 мільярдів через руйнування греблі ГЕС. Вода затопила 620 квадратних кілометрів у Херсонській, Миколаївській, Дніпропетровській та Запорізькій областях, що вплинуло на 100 тисяч мешканців.
  • У розслідуванні інформаційного агентства США «Associated Press» від грудня йшлося, що російська окупаційна влада на Херсонщині значно та навмисно занизила кількість жертв від підриву ГЕС. Росія контролювала видачу свідоцтв про смерть і вилучала тіла, які не забирали родичі, а також погрожувала медикам і волонтерам за розкриття «зайвої» інформації.
  • Дивіться у відео Медіаплатформи “Вгору”, як будували ГЕС, та до яких фатальних подій це призвело у 1950 роках.
Більше новин читайте на нашому телеграм каналі
Поширити:
ЗАРАЗ ЧИТАЮТЬ
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
ОСТАННІ НОВИНИ