“Великий потоп” у Херсоні на початку 20 століття, вода знесла всі мости на Забалці

Херсонці часто потерпали від підтоплень. Правда, понад 100 років тому їх переважно спричиняли погодні умови та повені на Дніпрі. Один із найстрашніших «потопів» стався в червні 1914 року: «старожили не пам'ятають таких колосальних лих, які завдала у вівторок, вночі, шалена гроза зі зливою» (газета «Родной край», № 667, 1914 рік).

Що ж сталося? Увечері, о 9 годині, почався невеличкий дощ, який через декілька хвилин перетворися на справжню зливу: «Похмуре небо раз у раз пронизували вогняні блискавки. Повітря часто розривалося громовими гуркотами незвичайної сили» (газета «Родной край», № 667, 1914 рік) Бруківка одразу щезла під потоками брудної води, яка швидко поглинула тротуари. 

На центральних вулицях вода підступила до дверей магазинів. А на околицях  коїлося справжнє жахіття: «Широкі бурхливі потоки води, руйнуючи все, що потрапляло на шляху, з шаленою стрімкістю мчали вулицями, миттєво затоплюючи їх і вриваючись у житлові будинки, підвальні приміщення та погреби, наводячи страшну паніку на захоплених зненацька мешканців. Розлючена ж стихія продовжувала свою руйнівну дію...» (газета «Родной край», № 667, 1914 рік). Херсонцям, які потрапили у водну пастку, нічого не залишалося, як бігти на горішні поверхи або дахи будинків і там рятуватися від загибелі.

Особливо люто буйнувала вода в балках, які спускалися до річки Кошової. Тут вода нещадно затоплювала будиночки та руйнувала все на своєму шляху. Потоки знесли усі дерев’яні мости в нижній частині Забалки. Постраждалі від негоди люди були змушені проводити цілу ніч просто неба.

Тільки вранці відкрилася вся страшна картина після «Великого потопу»:

Після негоди містяни почали відновлювати  життя, робітники прибирали дошки, колоди та інше сміття на вулицях, а жителі намагалися допомагати одне одному. Хтось дав притулок, хтось – теплі речі, а хтось – гроші.

Чи можна було тоді запобігти таким наслідкам негоди? Ймовірно, так. Щороку в міській думі розглядалося питання про укріплення та підйом берегів Дніпра та Кошової, але марно. Тому на початку 20 століття підтоплення нижнього міста стало звичним явищем. 

І ось історія повторюється, правда, у цьому випадку винуватцями стали російські окупанти. 6 червня 2023 року війська РФ підірвали греблю Каховської ГЕС, яка акумулювала воду в однойменному водосховищі та запобігала повеням. Цілодобово рятувальники, поліціянти, волонтери та просто мешканці Херсона допомагали вивозити людей, які опинилися в пастці через затоплення. 

• Каховська ГЕС – остання сходинка Дніпровського каскаду гідроелектростанцій біля Нової Каховки. ООН оцінювало, що Україна зазнала збитків на суму майже $14 мільярдів через руйнування греблі ГЕС. Вода затопила 620 квадратних кілометрів у Херсонській, Миколаївській, Дніпропетровській та Запорізькій областях, що вплинуло на 100 тисяч мешканців.
• У розслідуванні інформаційного агентства США «Associated Press» від грудня йшлося, що російська окупаційна влада на Херсонщині значно та навмисно занизила кількість жертв від підриву ГЕС. Росія контролювала видачу свідоцтв про смерть і вилучала тіла, які не забирали родичі, а також погрожувала медикам і волонтерам за розкриття «зайвої» інформації.
• Дивіться у відео Медіаплатформи “Вгору”, як будували ГЕС, та до яких фатальних подій це призвело у 1950 роках.