Ризики затоплення. Професор Ігор Пилипенко про наслідки підриву Каховської ГЕС
Головна новина дня — це підрив росіянами Каховської ГЕС, який відбувся в ніч на 6 червня. Вода швидко виходить із водосховища, уже йде термінова евакуація, люди намагаються оцінити рівень небезпеки та спрогнозувати, до якої межі дійде вода.
Доктор географічних наук, професор Херсонського державного університету Ігор Пилипенко вважає, що після підриву росіянами Каховської ГЕС під загрозою затоплення перебувають усі населені пункти понад Дніпром, розташовані на рівні від 0 до 6 метрів відносно нормального рівня Дніпра. Але ця цифра максимальна, і Пилипенко впевнений, що до такого рівня вода все ж не підніметься:
«Люди повинні розуміти, що це 6 метрів — це два поверхи від наявного рівня Дніпра, нормального. Це максимальний теоретичний підйом. Сподіваюся, що насправді буде менше».
Залежно від вітру та інших чинників, спуск водосховища триватиме годин 40. Точну цифру Ігор Пилипенко назвати не може, бо точно ніхто не знає, на яку глибину підірвана Каховська ГЕС. Також він вважає, що багато буде залежати й від вітру: якщо буде західний вітер, він буде йти довго, відповідно, рівень води буде падати дуже повільно.
Однак при оцінці ризиків варто згадати шкільний курс географії за 6 клас, такі поняття, як відносна та абсолютна висота, та врахувати можливість підтоплення навіть для тих місць, які розташовані далеко від Дніпра. Якщо висота місцевості відносно рівня води низька, якщо є, наприклад балки, якими вода може піти з Дніпра, це може спричинити підтоплення. У Херсоні такі балки є в районі Кіндійки.
Загрози підтоплення, реальні та перебільшені
У старих торішніх прогнозах навіть фігурував «орієнтир», до якого може дійти вода в разі підриву ГЕС — вулиця Перекопська. Професор вважає, що навіть теоретично до такого рівня Херсон не може затопити, бо Перекопська — це 28-30 метрів над рівнем води. Зовсім інша справа Острів, який розташований дуже низько від рівня Дніпра, він буде підтоплений 100%. Наразі мікрорайон вже знеструмлений, очікується і відключення газопостачання.
Що стосується Лівобережжя — розрахунок такий самий. Наприклад, Гола Пристань, її реальна висота – 1,5-2-3 метри над рівнем Дніпра, і місто може постраждати. Щодо Олешок, Ігор Пилипенко вважає, що більша частина міста не має бути затоплена.
Рятують від затоплення плавні, які з кожним кілометром від Каховського водосховища, постійно розширюються. «Ми міняємо висоту води на площу затоплення», — каже пан Ігор. Тобто, чим більше буде площа затоплення, тим меншим буде підйом води; чим більше вона затримується в плавнях, тим менше розійдеться по селах.
«Зрозуміло, що села, які розташовані на висоті 2-3 метри від рівня води, постраждають. Постраждають не тільки люди, худоба, насамперед можлива безумовна втрата інфраструктурних комунікацій, водопостачання, водовідведення, нормальне постачання електроенергії. Це було прогнозовано», — каже професор.
Ядерний шантаж?
Те, що зниження рівня води в Каховському водосховищі становить загрозу для окупованої Запорізької АЕС, ні для кого не секрет. Ігор Пилипенко вважає, що деякий час можна не хвилюватися. Запорізька АЕС має ставок-охолоджувач, який може працювати в автоматичному режимі. «Енергоатом» повідомляє, що зараз станційний ставок-охолоджувач наповнений і його рівень води достатній для потреб станції.
Але загрози насправді є, якщо рівень води в ставку буде нижчим, і росіяни підірвуть перед відходом гідротехнічну споруду, яка з’єднує Каховське водосховище зі ставом-охолоджувачем.
Професор вважає, що одним із варіантів причин підриву Каховської ГЕС є ядерний шантаж. Запорізька АЕС, як і Курська в Росії, є найбільшою атомною електростанцією в Європі, вона має шість енергоблоків — фактично, це шість Чорнобилів. Ядерні процеси розпаду йдуть постійно, незалежно від того, працює АЕС, чи не працює, й охолоджувати треба постійно.
