Підтримати нас

Проголошення Незалежності очима херсонців

24 серпня 2021 13:00
1,399
Поширити:

За тридцять років Незалежності України в Херсонській області народилося 346 733 малюків. Саме у цей день, 24 серпня, народилося 56 малюків. Сьогодні ці люди святкують своє тридцятиріччя. Якщо серед них і ви - щиро вітаємо!

Але ровесники Незалежності не знають, що відбувалося в ті дні в Україні та у Херсоні. Тому ми вирішили запитати херсонців, які народилися раніше, про їх враження від цієї події та про те, як змінилося їх життя. 

“Голосувала за рухівця, аби не підтримувати комуніста”

Валентина Єрещенко приїхала до Херсона у 1990 році за розподіленням від вишу працювати в центральному гастрономі. Дівчина тільки закінчила Донецький інститут торгівлі й отримала свою першу роботу. Валентина народилася в одному з сіл Ставропольського краю, що в Росії. За рік після приїзду до Херсона  вона опинилася вже у новій країні й зізнається, що підтримувала проголошення Незалежності: 

Я не була занурена у вир тих подій, тільки спостерігала зі сторони. Але підтримувала Незалежність України на референдумі. Я бачила в цьому можливість справжнього оновлення, а не імітацію часів “перебудови”. Мої симпатії тоді були на боці “Народного Руху”. На перших президентських виборах я голосувала за В’ячеслава Чорновола. Хоча більшість моїх знайомих голосували за Леоніда Кравчука.

Жінка зізнається, що віддала свій голос за “рухівця” Чорновола, аби не підтримувати кандидата від комуністів, якого представляв Кравчук. Вона так чинила, бо ще з часів навчання в інституті їй остогидло вивчати історію КПРС й завчати цитати вождів:

В інституті я ненавиділа предмет “історія КПРС”, бо нас змушували вчити на пам'ять цитати делегатів з’їздів партії й без кінця конспектувати їх. Було складно вчити  малозрозумілі тексти і вислови тих партійців. І головне - не зрозуміло для чого ми це все вчили? Це був єдиний предмет, з якого я мала стабільні трійки й тому ненавиділа його і ту систему заразом.

Загалом Валентині сподобалося жити в Україні -  і в Донецьку, і в Херсоні. Однією з причин було краще забезпечення харчовими товарами та медикаментами. Вона навіть врятувала свою бабусю від смерті, коли у тієї загострилася хвороба серця:

Коли у моєї бабусі Ніни стався серцевий напад, виявилося, що в містах поблизу нашого села не було потрібних ліків. Я знайшла їх в Донецьку й передавала бабусі в Росію. Досі бережу листи, де вона дякувала мені за посилки з препаратами.

Жінка вважає, що тоді, у 91-му році, українці зробили правильний вибір. Валентина досі живе в Херсоні, зараз їй 53 роки. Вона продовжує працювати у сфері торгівлі. Має чоловіка, двох дорослих доньок і онука. Херсон полюбила за розташування поблизу Дніпра, на його березі має дачу й проводить там дозвілля. 

“Обіцяні Горбачовим зміни не допомогли”

Тарас Омельчук приїхав до Херсона з родиною у 1975-му, коли йому було 13 років. Він народився у місті Стрий, що на Львівщині. У Херсоні жили його старенькі дідусь і бабуся, котрі потребували піклування. Чоловік закінчив у Херсоні судномеханічний технікум й працював механіком. До проголошення Незалежності України Тарас ставився позитивно, але побоювався, що можуть розпочатися неконтрольовані протистояння або навіть військові дії:

Тоді в Москві був путч, стріляли танки, всі пліткували про силове захоплення влади. Не хотілося такого розвитку подій у себе на вулиці. Але і так, як було, теж не можна було лишати. На підприємствах міста затримували зарплати, а обіцяні Горбачовим зміни так і не настали.

Чоловік згадує, що хоч в Україні проголошення Незалежності відбулося мирно, але його побоювання певною мірою справдилися, адже одразу після цього настали скрутні часи 90-х років:

Якщо раніше зарплату затримували, то потім її перестали платити зовсім. Щоб заробити хоч якісь гроші, я їздив до Туреччини продавати килими. Там купував дитячий одяг, який продавав у Херсоні. А що робити? Треба було забезпечувати родину. Моя мама отримувала мізерну пенсію, вона хворіла й потребувала лікування.

Складні 90-ті позаду. Тарасу зараз 58 років. У нього є дорослі син та донька, народилася онука. Чоловік має приватне підприємство й працює водієм. Мріє перебудувати свою хатинку в передмісті й після виходу на пенсію тримати там невеличке господарство.

Більше новин Херсона читайте у нашому Телеграм-каналі.

Підтримайте роботу редакції. Долучайтеся до спільноти"Вгору" https://base.monobank.ua/

Поширити:
ЗАРАЗ ЧИТАЮТЬ
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
ОСТАННІ НОВИНИ
Матеріали партнерів