Про турботи та очікування жителів Хрестівської територіальної громади

Уже на під'їзді до Хрестівки Херсонської області бачиш, як з-за обрію виринають стовпи сизого диму. Це в Армянську з анексованого півострова "дихає" непідконтрольний українській владі хімічний завод "Кримський Титан". І питання екологічної безпеки у жителів громади - найболючіше. Але, крім того, є ще багато інших факторів, які заважають хрестівцям почуватися комфортно та спокійно.

Зокрема, у громаді немає амбулаторії й вузькопрофільних лікарів. Тож коли потрібна медична допомога, люди вимушені  викликати  “швидку” з іншої громади, звертатися за послугами приватних фахівців. 

А ще селам, що об’єдналися, у спадщину дісталася майже знищена за роки недофінансування водопостачальна система. 

Полігон твердих побутових відходів досі є стихійним сміттєзвалищем, а громада не може виділити кошти та навести там лад, бо він не дооформлений офіційно. 

І дуже багато нарікань викликають часті крадіжки, п'яні водії та чисельні аварії, проти яких правоохоронці безсилі, бо навідуються до цієї “глибинки” вряди-годи. Якщо й навідуються, переважно просто фіксують факти у протоколах, проте причетних до порушень не знаходять та не притягують до відповідальності. А безкарність, як відомо, породжує ріст правопорушень та провокує тяжчі злочини.

Тому місцеві дуже ретельно підійшли до розроблення Програми Хрестівської громади з безпеки - практичної та дієвої, яка б допомогла знизити ризики, що загрожують/непокоять жителів саме їх населених пунктів. 

Представники депутатського корпусу, співробітники/співробітниці сільради й активісти разом з експертками - керівницею кіноклубу Docudays UA при благодійній організації “Фонд милосердя та здоров'я” Ілоною Коротіциною та керівницею громадської приймальні БО ФМЗ, юристкою проєкту "Шерифи для нових громад" Оленою Старюк - обговорювали не лише вищеперераховані проблеми, а й опрацьовували всі сім складових: громадське здоров’я; безпеку дорожнього руху;  екологічну безпеку; інформаційну та кібербезпеку; зменшення рівня злочинності;  захист прав людини та доступ до правосуддя; безпекову інфраструктуру.

Щодо останніх двох складових, то в громаді ці питання вже вирішені. Зокрема, люди завжди можуть отримати безкоштовну юридичну консультацію, налагоджена система безоплатної правової допомоги. 

А ось інформаційна та кібербезпека - “кульгають”. Як приклад, у громаді є декілька осіб, які мають вплив на думку місцевих й намагаються налаштувати їх проти рішень сільради та роботи виконавчого комітету:

Така поведінка дуже притаманна російським агентам - це частина розробленої РФ технології ведення гібридної війни. Але хрестівці схиляються до того, що ці люди навряд чи працюють на спецслужби сусідньої держави. Скоріш за все, така поведінка викликана іншим - “досадою”. Бо їх лідерка балотувалася на останніх місцевих виборах, але нікуди “не пройшла” - ні на посаду голови, ні у депутати, і залишилася без роботи.  

Тому теж думали, як деструктивний “активізм” спрямувати на позитив для громади. Розглядали різні варіанти. Починаючи з того, щоб залучити цих людей до вирішення місцевих проблем, організації спільних заходів тощо. А якщо “м’які” методи не допоможуть - захистити честь та гідність представників органів самоврядування через суд, адже для цього вже зібрано достатньо фактів та доказів. 

Ще одне питання, яке хвилює місцевих, хто ж стане їх поліцейським офіцером громади. На цю посаду претендує декілька правоохоронців, які мають пройти низку етапів конкурсу, навчання, та успішно скласти екзамени. 

Спочатку хрестівці більше схилялися до кандидатури дільничного, який обслуговує їх територію, - людина порядна, відповідальна, завжди, якщо може, відгукується на виклики. Та на питання, чи вболівають вони за нього,  голова відповів: "Хто виграє конкурс, той хай і буде. Так – чесно".

Заступниця голови Ірина Наумова, яка  представляла інтереси Хрестівської ТГ у першому етапі відбору, – співбесіди членів міжрегіональній комісії з кандидатами, - пояснила:

А стосовно отруйних викидів "Кримського Титану", то  покращити екологічну ситуацію наразі ні місцеві органи самоуправління, ні державні, поки, на жаль, не можуть. Адже це питання стосується анексії півострова Російською Федерацією та “великої політики” міжнародного рівня.

P.S. Публікація підготовлена за результатами заходів у межах адвокаційного проєкту "Безпека в громадах", який реалізує кіноклуб медіапросвіти з прав людини Docudays UA при БО "Фонд милосердя та здоров'я" в рамках "Кампанії з підвищення рівня впливу громади на процеси прийняття рішень на місцях та розвитку демократичних стандартів врядування – на підтримку реформи децентралізації" за сприяння та підтримки ГО "Докудейз".

Фото Ірини Ухваріної