"Окупаційні" гроші намагалися ввести й 80 років тому

Вже не перший місяць Херсон розбурхує новина, що ось-ось національну валюту України замінить "руський" рубль. То його хотіли ввести 1 квітня, то 14 квітня, то 1 травня. Але щось іде не за планом окупантів. Для України та Херсона такі потуги загарбника не є чимось новим. 80 років тому нацистська Німеччина також хотіла замінити гроші, але й у них теж все пішло не так. 

У 1941 році німецькі війська вдерлися на територію радянської держави, починаючи не тільки військову, але й фінансову експансію на завойованих територіях. Головна роль у зміні грошового обігу відводилася Рейхсбанку*. Спочатку ця установа випускала так звані "військові" або окупаційні марки за допомогою імперської кредитної каси. Відділення цих кас були відкриті на всіх окупованих територіях, у тому числі й в Україні. Обмінний курс цієї марки щодо радянського рубля був штучно завищений. І вартість "валюти" постійно коливався на різних захоплених територіях, що відкривало прекрасні можливості спекулянтам. Тому 9 листопада 1942 року нацистській владі довелося заборонити вивезення марок з країни в країну. 

Але повернемося в Україну 1941 року.

У перші місяці нацистської окупації товарно-грошові відносини просто перестали існувати. Їх замінив натуральний обмін або, як кажуть в народі, - бартер. І основною валютою стали не тільки харчові продукти, а й самогон. На нього вимінювали все - від хліба до м'ясних виробів, від одежі до шпалер, від ниток до швейних машин, тощо. Хто пам'ятає 90-ті роки, напевно, скаже: "Так нічого не міняється!" 

Чому так сталося? Німецька влада не наважувалася продовжувати офіційно використовувати радянські рублі, а необхідної кількості "військових" марок не встигли одразу надрукувати. Але не минуло й місяця, як нацистам довелося все ж таки визнати радянську валюту "законним" оборотним засобом. Був встановлений курс, за яким 1 рейхсмарка коштувала 10 рублів. 

В обігу на початок війни перебували банкноти з номіналом 1, 3 і 5 рублів зразка 1938 року. Банкноти з номіналом від 10 рублів й вище називалися червінцями. Окупантів не бентежило те, що на купюрі в три рублі були зображені два червоноармійці, на п'яти рублях - радянський льотчик, а червінці всіх номіналів прикрашав, прости Господи, портрет леніна.

Населення не сприймало рейхсмарок, та неохоче обмінювало рублі. Тому нацистам довелося знову міняти валюту. Вони ввели карбованці, гадаючи, що ці "фантики" населення  сприйме краще. Для Рейхскомісаріату “Україна”** німецькі художники створили нові купюри. На карбованцях були зображені діти, селяни, шахтарі, моряки та навіть лабораторні працівники. Під нову валюту навесні 1942 року було створено Центральний емісійний банк України в місті Рівному. В обіг потрапили нові купюри 1 липня 1942 року. Обмінний курс карбованців щодо рубля встановлювався, як один до одного.

Грошова банкнота «5 карбованців» періоду нацистської окупації. Надрукована у Рівному в 1942 році.

Нацисти вирішили вже не грати з населенням у "демократію" щодо добровільного обміну валюти. Усіх зобов'язали обміняти радянські рублі на карбованці до 25 липня 1942 року.  

Але й тут у окупантів не вийшло. Населення знову не побігло стрімголов в обмінники. Це призвело до оказії - в Україні почали ходити три валюти - рейхсмарка, радянський рубль та карбованець. Правда, рублем розплачувалися тільки на чорному ринку, бо він став неофіційним. Але, якщо звернути увагу на те, що значна частина товарного ринку тоді була "чорною", то обіг радянської валюти був доволі активний.  

Також, за спогадами сучасників тих подій, не все міг собі купити звичайний обиватель на нові гроші: «5 липня 1942 року. Неділя. День сонячний, жаркий. Я з Ганною був у городі, [мається на увазі Переяслав-Хмельницький], Ганна продала дві куриці за 170 карбованців, 10 яєць за 40 карбованців та табаку торбину по 20-15 карбованців стакан. Але не купила нічого. Ботіночки ношені – 300 карбованців, штани – 300 карбованців, спідниця – 600, пуд жита – 350» (Рядки зі щоденника селянина із Переяслав-Хмельницького району Федора Михайленка, 1942 рік). У цьому випадку рятував українців саме бартер. Селяни вимінювали домашнє  молоко, м'ясо, молоко, яйця та іншу продукцію на одежу, побутові предмети, тощо. 

Грошова банкнота «20 карбованців» періоду нацистської окупації. Надрукована у Рівному в 1942 році.

У 1943 році курс карбованця почав стрімко падати, як по відношенню до рейхсмарок, так і до рублів. Ті, хто отримував у цій «валюті» зарплату, прагнули якомога швидше її позбутися, бо в цей час уже активно просувалася радянська армія на захід. Місцеве населення розуміло, що на звільнених територіях марки та карбованці - це просто папір з малюнками. 

Як казав один класик: "Все повторюється, бо історія циклічна". Тож маємо певність, що окупанти з їх незрозумілими фінансовими намірами на Херсонщині вже незабаром зникнуть з нашої землі. І це не буде тривати так довго, як у Другу світову війну. 

*Рейхсбанк – центральний банк нацистської Німеччини, у роки війни крім рейхсмарок, національної валюти Рейху випускав ще й марки окупаційні - гроші вторгнення, які видавалися військовим організаціям перед тим, як Вермахт перетне той чи інший кордон

**Рейхскомісаріат “Україна” - адміністративно-територіальна одиниця німецького цивільного управління, яка існувала в роки Другої світової війни на частині української етнічної території — частині території сучасної України та південних областей Білорусі. Райхскомісаріат Україна утворено за наказом А. Гітлера 20 серпня 1941 року. Райхскомісаром України в тому ж наказі фюрер призначив гауляйтера і верховного президента Східної Пруссії Е. Коха, а центром райхскомісаріату визначив місто Рівне.