Конституція Пилипа Орлика, Кость Гордієнко і дві Січі. Що пов’язує їх із Херсонщиною

Росія продовжує воювати проти України, щоб захопити її території та позбавити незалежності. Та боротьба за українську державність почалася не у 21 столітті. Наприклад, три століття тому Московія вже намагалася підкорити Запорозьку Січ і контролювати козацькі землі.

Однією з постатей у цій боротьбі був кошовий отаман Кость Гордієнко. У 1709 році він підтримав гетьмана Івана Мазепу та шведського короля Карла XII у війні проти московського царя, а після поразки під Полтавою опинився серед козацької еміграції в Бендерах (нині – місто в Молдові). Саме там ухвалили Конституцію Пилипа Орлика – угоду про майбутній устрій української держави.

 Згодом життя Гордієнка було пов’язане з Олешківською та Кам’янською Січами на Херсонщині. До Дня Української Державності згадуємо, як на початку 18 століття запорожці намагалися зберегти свій устрій, військо та козацькі вольності.

Після Полтави: як запорожці опинилися в Бендерах

На початку 18 століття Запорозька Січ була одним із військово-політичних центрів на українських землях. Вона мала власну козацьку раду, виборного кошового отамана, військовий устрій та самоврядування. 

Водночас Січ дедалі більше потрапляла під посилений контроль Московського царства. Наприклад, царат все більше обмежував права Війська Запорозького. 

Кость Гордієнко був одним із тих отаманів, які виступали проти посилення московського впливу. Навесні 1709 року він разом із кількома тисячами запорожців підтримав гетьмана Івана Мазепу, який у союзі зі шведським королем Карлом XII виступив проти Московського царства.

Гетьман Іван Мазепа. З сайту “Історична правда”

“Січ була заручником політики двох сусідніх держав. Так при визначенні кордону між Московським царством і Османською імперією у 1705 році османські представники межової комісії встановили, що частина території від якої відмовлялися московити, насправді належала запорожцям і отже, не могла бути предметом переговорів. Це була одна з причин, чому запорожці підтримали Мазепу”, – розповів “Вгору” краєзнавець Андрій Лопушинський. 

У травні 1709 року, ще до Полтавської битви, царські війська зруйнували Чортомлицьку Січ. Після поразки під Полтавою Мазепа, Карл XII, Гордієнко та частина запорожців відступили до Бендер. Там сформувався осередок козацької еміграції.

Конституція Орлика як угода про майбутню державу

Після смерті Івана Мазепи козаки обрали новим гетьманом Пилипа Орлика. Тоді ж, у квітні 1710 року, уклали «Пакти й Конституції законів і вольностей Війська Запорозького» – документ, відомий як Конституція Пилипа Орлика. 

“Інтереси запорожців під час написання Конституції у Бендерах представляла делегація козаків, що перебували “біля Дніпра”. Їхні вимоги стосувалися очищення вольностей від московських укріплень і повернення територій. У документі детально перераховували міста, річки та промисли”, – додав Андрій Лопушинський. 

Угода та домовленості між гетьманом Пилипом Орликом та Військом Запорозьким. З сайту ЦДІАК України

Це була не конституція в сучасному розумінні, а угода між новообраним гетьманом, козацькою старшиною та Військом Запорозьким. Її уклали в  той час, коли козаки ще сподівалися повернути українські землі. У документі визначалося, що гетьман не мав вирішувати важливі справи одноосібно: для цього мала збиратися Генеральна рада, а судові справи належали до компетенції Генерального суду. 

Від Війська Запорозького документ підписав Кость Гордієнко. Його участь означала, що запорожці прагнули бути не лише військом при гетьмані, а й стороною, яка впливала на побудову майбутньої української держави.

Олешківська та Кам’янська Січі: як козаки намагалися зберегти свій устрій 

Після знищення Чортомлицької Січі запорожці спершу облаштувалися на Кам’янці – біля сучасного села Республіканець на Херсонщині. Кам’янська Січ стала адміністративним і військовим козацьким центром у 1709–1711 роках.

Краєзнавець Андрій Лопушинський. Фото з його сторінки у Фейсбук

“Окремі статті Конституції реалізовувалися під час перебування запорожців під протекторатом Кримського ханату. Ідеться про положення, що стосувалися саме запорожців: звільнення Вольностей від московських військ, руйнування московських укріплень, військово-політичний союз із Кримським ханатом і підпорядкування церкви Константинопольському патріархату”, – додав Андрій Лопушинський.

Після наступу царських військ, у 1711 році, запорожцям довелося переправитися на лівий берег Дніпра – на територію тодішнього Кримського ханату. Там виникла Олешківська Січ, яка проіснувала до 1728 року.

Козаки намагалися зберегли виборну старшину, військову організацію та свій устрій, але вже в значно залежнішому становищі. Їм забороняли мати гармати й будувати укріплення, зобов’язували виставляти військо на допомогу кримському ханові, а згодом обмежували в торгівлі сіллю та промислах.

У 1713 році Кость Гордієнко залишив Пилипа Орлика й осів в Олешках. У 1728 році запорожці повернулися на Кам’янку, а Гордієнка знову обрали кошовим отаманом. На Кам’янській Січі він помер 1733 року й був похований. 

Надмогильний хрест Костя Гордієнка. Архівне фото зі сторінки Національного заповідника “Хортиця”

“Гордієнко був головним стримувальним фактором повернення запорожців на місце попередньої Січі на Чортомлику під “протекцію” московитів. Голос Орлика через його листи до козаків не мав такої дієвої сили”, – розповів “Вгору” Андрій Лопушинський.

Конституція Пилипа Орлика показує, що після поразки від московського війська козаки не відмовилися від власного політичного устрою. Вони намагалися не просто знайти місце для подальшого життя, а й зберегли свої традиції, військо та права. 

У цьому полягає і херсонський вимір цієї історії. Олешківська та Кам’янська Січі стали місцями, де козаки намагалися вижити між Московським царством та Кримським ханством, не втративши свого устрою. А Кость Гордієнко поєднав два важливі епізоди цієї боротьби: угоду про майбутній устрій української держави в Бендерах і спробу запорожців зберегти свої вольності на Півдні України. І зараз його ім’я носить один із підрозділів ЗСУ – 57 окрема мотопіхотна бригада, яка зараз боронить Україну від російської агресії.