Російські військові 6 квітня підірвали окуповану Каховську ГЕС і спричинили техногенну та екологічну катастрофу. Росія не визнає відповідальності за це, проте звинувачує Україну, щоби не тільки приховати свою провину, а й виставити Україну агресором.
Російська пропаганда висуває різні версії катастрофи на ГЕС та використовує кілька “аргументів”, які мають на меті зняти всі обвинувачення з агресора. Проаналізуємо ці вкиди.
Російські канали, стверджуючи, що підриву не було, доказом приводять фото вцілілої машинної зали Каховської ГЕС. Але це фото взяли з іншого пропагандистського ресурсу, там на відео видно, що це лише частина машинної зали, а інша частина зруйнована.
Російські та білоруські пропагандисти очікували український наступ та “пророкували” цьому наступу провал ще задовго до підриву Каховської ГЕС.
Потім вони продовжили підтримувати цей меседж, але вже розповідаючи, що підривом ГЕС, нібито скоєним Україною, вона намагається прикрити невдачі свого контрнаступу.
Водночас російська пропаганда розповідає, що це нібито Україна підірвала ГЕС якраз у рамках свого контрнаступу: ніби це були диверсанти з-під Олешок або це такий план, щоби рушити в напрямку Запорізької АЕС.
Російська пропаганда назбирала постів від українських діячів, які нібито радіють ударам влітку 2022 року по окупованій росіянами Каховській ГЕС.
Проте вона “забула”, що російська армія сама підірвала Каховський міст 12 листопада, та опублікувала відео про це. У такий спосіб російська армія унеможливила перехід ЗСУ по мосту (зйомки зі супутника це підтверджують). Також були підірвані Антонівські автомобільний та залізничний мости.
Російська пропаганда подає діяльність України з привернення уваги до знищення ГЕС як доказ того, що це вона знищила ГЕС, та так намагається отримати фінансування з країн Європи та США. А потім вкрасти та перепродати зброю.
Такий хід російської пропаганди є доволі цинічним, бо це Росія спричинила екологічну та техногенну катастрофу, подолання наслідків якої потребуватиме ресурсів та часу.
Перед звільненням Херсона, як повідомляло ГУР МО, російська армія передбачала швидкий наступ ЗСУ та готувала серію терактів – у тому числі й на Каховській ГЕС. Саме тому Україна повідомляла про мінування ГЕС ще в жовтні минулого року, а саме мінування відбулося ще у квітні 2022. Тоді окупанти не підірвали греблю.
Цього року російські воєнкори нервували через наступ та вважали, що саме напрямок Каховської ГЕС буде для нього ймовірним.
Напружений момент був, як ми можемо бачити, 28 травня.
Російська пропаганда 5 червня ще раз повторила, що вважає Каховський напрямок ймовірним для контрнаступу.
6 червня російська армія підірвала Каховську ГЕС.
Ми перелічили деякі основні меседжі російської пропаганди. Вони суперечать одне одному та не пов’язані між собою. Такий підхід дозволяє пропаганді уникати ефекту постійного повторення єдиних меседжів з центру та, по-друге, це робить її адаптивною до різних авдиторій. Але кінцева мета – відвернути увагу від злочину російської армії.
Російська пропаганда переймається за те, щоб у публічному полі Росія, яка вже скоїла безліч злочинів, виглядала жертвою злочинних дій. В основі такої поведінки лежить “синдром осадженої фортеці” або бункерна ментальність. Вона виражається в постійному звинуваченні інших. Наприклад, це умовний Захід або Україна, які хочуть її захопити та пошматувати посію, або завдати їй збитків. Саме тому вона нібито захищається, а не нападає.
Але Росія не спроможна допомогти людям, яких захопила: російська влада не проводила достатньої евакуації та використовувала кадри допомоги від української влади як свої.