Сильна геополітика всередині малого офісу

Президент України Зеленський разом зі своїм домашнім геополітиком Єрмаком все більше дивують міжнародну спільноту.

Час від часу у ньому прокидається нестримна суб'єктність. Його сміливі геополітичні заяви, ініціативи та рухи все більше межують з безвідповідальністю та прожектерством. Але те, що можна робити у внутрішній політиці, не бажано робити у зовнішній політиці, бо там ти ні один, і не найважливіший, і навіть не другорядний. Але Офіс президента "клекоче" від інтригуючої геополітики.

Наприклад, перед важливою поїздкою до Вашингтона на зустріч з президентом США Байденом, президент Зеленський раптом уклав напівлегальну (без участі Верховної Ради та РНБО), сумнівну інвестиційну угоду з Китаєм. Або в піку МВФ, або це компенсація скандалу з "Мотор Січ" або може просто сміливий, "офісний" шантаж Америки.

Таким чином Київ готує новий парадокс для Вашингтона у відносинах між нашими країнами, коли НАТО і США повинні відповідати за безпеку України, а ми будемо торгувати з Китаєм, який є їх геополітичним опонентом. Чого тут більше - хитрої наївності, авантюрності чи дурості - важко сказати.

Зеленський ніби сміливо натякає американцям, що наполегливі та кмітливі китайці можуть зробити багато корисного в Україні, не гірше, ніж американці. Їх не варто переконувати та щось пояснювати та вони не натякають на бурхливу корупцію в Україні. А він, мабуть "каже" китайцям, що американці занадто “вередливі”, а росіяни теж люди і їх тільки треба "зрозуміти та пробачити". Але ні китайці, ні американці не хочуть слухати нашого президента, бо якщо Зеленський точно не знає, що потрібно Україні, хто у неї вороги та друзі, то як він може зрозуміти, чого хоче Китай, Росія і США від України.

Віктор Небоженко