Гуляємо вчора ввечері річпортом (Херсон) і набережною. Спускаєшся повз Фрегату до набережної - тут тобі "іхзотика" у вигляді таксистів, у яких на всю горлопанить Шуфутинський, а поряд - класичні "тіпочькі" із такими самими класичними "тьолочками" плюють класичні "сємки".
А чьо, собсна? Ну добре, може сємки хоч українського чи польського виробництва - тіпа патріотично.
Ідемо далі. І тут - тадааааам! Музичний фонтан на набережній. Фіг із ним, що там якість звуку - так собі. Що звідти лунає? Я навіть не знаю, як це можна музикою назвати. Щось трошки легше за "Плюну я в полупьяный конвой, тело здесь, для отчёта ментам". Трошки пізніше за 21.00, гуляють діти, поряд продається солодка вата. Такий собі каламбур: солодка вата.......
Я була не сама - у мене свідок є. Ми прогулялись набережною, сіли в кафе, де музика хоч і далека від якісної, проте цілком пристойна. Хвилин 20 цей фАнтан перекрикував кафешну музику. От як це може називатись в обласному центрі, від якого рукою подати до окупованого Криму? Як це називається в будь-якому місті країни, де триває війна з окупантом? Огидно і руки опускаються в будь-якій боротьбі та прагненні змінити щось на краще, додати хоча б крапельку своєї - української - культури. Нащо це, якщо ввечері усіх влаштовує фонтан, який на всю набережну волає ненависний нормальним людям дешевий рашинський шансон...