Те, що сталося вчора в Мінську - цілком логічний розвиток подій в діалозі між Москвою і Києвом.
Можна гратися у "відлигу", про яку без особливих коливань говорив міністр закордонних справ Вадим Пристайко. Можна телефонувати Путіну і висловлювати взаємне задоволення в зв'язку з обміном українських заручників на Володимира Цемаха. Можна бігати кремлівськими кабінетами і питати, хто перший хоче закінчити війну і зняти з цього всі вершки. Можна на багатосторонніх зустрічах обіцяти, що в разі проведення виборів на Донбасі буде імплементований закон про особливий статус - і називати це "формулою Штайнмайєра".
Все це - ще не політика. Все це - спроба залишитися в світі власних ілюзій, недолугих і дитячих.
А потім настає день, коли потрібно підписатися під згодою проводити вибори на окупованих територіях у присутності російських військових і інших бандитів. Коли потрібно погодитися, що особливий статус окупованих територі1 - які так і залишиться окупованими - повинен бути зафіксований в українській Конституції. І коли ти розумієш, що після цього підпису відбудеться в Києві - навіть якщо в обмін на зраду тобі обіцяють зустріч в "нормандському форматі" і навіть "просто перестати стріляти".
Ось це і є політика.
Досвідчений Леонід Кучма так просто і пояснив росіянам: почнуться негаразди. Не потрібно думати, що росіяни не зрозуміли - тим більше, що їхню делегацію на переговорах очолює Борис Гризлов, який пройшов перший Майдан разом з Кучмою.
Росіяни все зрозуміли. Росіяни зраділи. Негаразди їм і потрібні. Заради цих негараздів, заради повної дестабілізації України, заради її краху вони і працюють.
А Зеленського і його оточення вони просто використовують. Як зграю нетямущих карасів. Кидають наживку і дивляться, чи клюне.
А так як Зеленський у вирішальний момент насаджуватися на кремлівський гачок не захотів, вони його скоро зненавидять. Як зненавиділи Порошенка, з яким теж 2014 року збиралися "домовлятися". Домовлятися мовою Кремля означає - використати і обдурити. Ніяких інших значень це слово в російському політичному словнику не має.
І якщо Зеленський не захоче або просто побоїться бути використаним, обдуреним, випотрошеним і викинутим, як кістки від карася, не буде ніякої зустрічі в "нормандському форматі", ніякого розведення військ, ніякого припинення війни. А буде її продовження, будуть спроби дестабілізації на всій території країни, вибухи, вбивства, тонни компромату і заклики президента захищати країну, а не думати про капітуляцію перед агресором.
Буде армія, мова, віра.