Лиманські нотатки. Враження останніх днів
1. Круїз-круїз! Прийшовши зі знайомим у неділю, близько 21.00, на берег, були вражені картиною: на рейді, здається, прямо перед Станіславом, стояв кількапалубний круїзний теплохід, а мальовничі різноколірні сходинки-тіні від нього, лиманською поверхнею, стелились прямо до наших ніг…
Спотикаючись у темряві, двічі бігав додому за «фотиком» (забув акумулятор, що підзаряджався). Постоявши якийсь час нерухомо, теплохід рушив або у напрямку Миколаєва, або Одеси (не знаю, якою була його вихідна точка; може, рухався з дніпровського простору, тоді це вже прямо перемога...; ХТО ПІДКАЖЕ?). На жаль, слабка оптика фотоапарату не дозволила зробити більш-менш пристойну світлину, але головне -- душа возрадувалась: пасажирський рух на Лимані відроджується! Спочатку пішли судна на підводних крилах, аж ось – і круїзні плавання розпочалися!
2. В останні десятиліття наша станіславська коса, під впливом вітрів та течій, яких тільки кренделів не виробляла -- прямо флюгер, показує куди завгодно, але в останні кілька років почала тихенько переміщуватися у бік дніпровського гирла (див. другу світлину), а це ознака наступу моря на Лиман. Аж ось в останні дні, мені здається, почався наступ дніпровської води – періодично, у напрямку моря, утворюється міні-коса (див. третю світлину; зрозуміло: коса сигналізує, що пік поливального сезону минув). От би так було завжди, щоб коса повернулась до свого первозданного напрямку – у бік таврійського берега (див. четверту світлину; виконана у 1960- роки), а всі, від кого залежить здоров*я Дніпра, толокою працювали над розробкою стратегії посилення стоку нашої головної ріки до Лиману, щоб у перспективі сток був стабільним, не дозволяв морю прогресуюче засолонювати Лиман.
3. Колись раків ми ловили далеченько від берега у куширах, бувало, що і прямісінько при березі: Лиман був чистим, раків було багато. Потім раки кудись зникли. Десь тиждень тому спостерігав, як знайомий ловив раків у сусідньому селі Широка Балка, позаздрив широкобалчанам. Та ось учора, вперше із нашого берега за багато літ, побачив «явлення раколова Станіславу» (див. п*яту світлину)! Рак – персона поважна, прискіплива до чистоти та прозорості води.
Отже, не все ще на Лимані втрачено!..
Олександр Голобородько
-preview.webp)
-preview.webp)