Приєднуйтесь до спільноти “Вгору”!

"Водій натиснув на педаль газу і ми помчали геть з небезпечної ділянки дороги". Як херсонці до Миколаєва возили фестиваль

Поширити:
02 вересня 2025 17:33
243
Глядачі херсонського фестивалю “Шафа!Фест” у Миколаєві
Глядачі херсонського фестивалю “Шафа!Фест” у Миколаєві Всі фото Віктора Братана

У суботу, 30 серпня, в Миколаєві відбувся фестиваль «Шафа!Фест», який народився в Херсоні з молодіжного творчого руху “Поетична Шафа”, і в мирні часи щоліта збирав поетів-аматорів, письменників і музикантів з Херсонщини, Миколаївщини та інших областей України. Дебютував захід в херсонському "Урбан Саду" на день молоді в далекому 2018 році. А цього літа його приймали у дружньому Миколаєві. Взяла участь у фестивалі і я,  хочу поділитися враженнями.

Для херсонців, які з кінця 2022 року живуть під постійними обстрілами, ця подія мала особливе значення. Заходи просто неба – забута розкіш, побувати на концерті, подивитися фільм чи виставу в Херсоні можна хіба що в безпечному просторі Хабів, у підвалі. 
Організатори та завсідники фестивалю давно мріяли провести його на Херсонській набережній, а поки це неможливо,  «Шафа!Фест» вирушив у подорож.

Альона Мовчан і Володимир Алексєєв – волонтер миколаївського DOFcentr, радник з питань культури

Херсонців, які приїхали на фестиваль, сміливо можна назвати відчайдухами. Адже трасу, що з’єднує Херсон з Миколаєвом, періодично атакують ворожі дрони. Та все ж до Миколаєва приїхали херсонські поети, письменники, музиканти й, що найголовніше, — глядачі. Організатори забезпечили безкоштовний трансфер туди й назад, а вхід на захід був вільним. Захід проводила засновниця  “Поетичної шафи” і “Шафа!Фесту”  та незмінна ведуча Альона Мовчан. 

Херсонські та миколаївські автори читали свої поезії

На літній сцені Миколаївського DOFу (волонтерський центр) виступали:

  • Письменники та поети: Олена Маляренко, Тетяна Павленко, Ганна Промінь (мій літературний псевдонім), Андрій Проценко, Андрій Голуб, Олександр Колісниченко.
  • Вокалісти: Віктор Бубенко, Дмитро Скороходов, Павло Анікеєнко.
    авторка та виконавиця  Наталя Савицька.
  • Рок-гурти «Крила» і «Криголам».

Музиканти, вокалісти та рок гурти на сцені DOFу в Миколаєві

Поетичні читання традиційно чергувалися з музикальними номерами. Лунали вірші й пісні на тему війни та миру, любові та єдності в час важких випробувань. Виконували й світові хіти, зокрема, перекладені на українську, запальний рок-н-рол і хеві метал. Свої виступи музиканти присвячували захисникам України, серед яких є і їхні друзі. Посилали любителів руського міра “на дно за кораблем” (Криголам). Розповідали, як свідомо перейшли на українську і виконували деякі старі пісні в перекладах з російської. Я теж, крім нових своїх поезій, прочитала переклад вірша про Залізний Порт, який написала у 2013 році російською. 

Херсонці не тільки насолоджувалися поезією і музикою, а й почули багато слів підтримки від учасників з Миколаєва.

Захоплені глядачі з Херсона і Миколаєва

На заході була молодь і старші люди, було й чимало дітей. Ніхто не залишився байдужим. Гості фестивалю усміхалися, спілкуватися один з одним, активно аплодували, підспівували й навіть танцювали, взявши приклад з  найбезпосередніших глядачів – дітей. 

   Не обійшлося й без танців

Це було неймовірне відчуття піднесення. На фестивалі я поспілкувалася з героїнею публікацій “Вгору” Ольгою Чупіковою – мамою загиблого воїна, волонтеркою і фахівчинею садово-паркового господарства “Парків Херсона”. Сфотографувалася з завсідницею “Шафа-заходів”, однією з найсміливіших білявок Херсона, яку місцеві називають наша Монро, Алею Спірідоновою та зробила селфі з незмінним фотографом фестивалю й другом багатьох творчих херсонців Віктором Братаном. А ще отримала пропозицію почитати  в одній зі шкіл Великоолександрівської громади свої вірші й дитячі оповідання.

Ольга Чупікова ( посередині), ми з Віктором Братаном, і з Алею Спірідоновою

А ще я раптом гостро відчула, яким би важким не було життя українців, а, херсонців і поготів, попри всі жахіття війни, попит на культурне дозвілля не зник. 

Емоції були різні – байдужих не було

Коли ми поверталися, у небі біля Клапаїв кружляв мавік. Автобус зупинявся, але зваживши ризики, водій натиснув на педаль газу, і ми помчали геть з небезпечної ділянки дороги. Видихнули вже за Чорнобаївкою, коли в’їхали в тунель з антидронової сітки.

 Для мене цей день став святом творчого спротиву і єдності. 

Фестиваль пройшов за підтримки Департаменту реалізації гуманітарної політики ХОДА та Херсонського обласного академічного музично-драматичного театру ім. М. Куліша.
Проєкт реалізується в межах партнерської угоди між UNHCR Ukraine – Aгентство ООН у справах біженців в Україні та ГО «Десяте квітня».

Поширити:
ЗАРАЗ ЧИТАЮТЬ
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
ОСТАННІ НОВИНИ
Матеріали партнерів