5 років тому ми з вами пережили один з найстрашніших днів в історії сучасної України. Чорний ранок 20 лютого не можливо забути, бо тоді кілька годин поспіль снайпери розстрілювали людей у самісінькому центрі Києва. Сильних людей. Вільних людей. Вони хотіли, аби в Україні було краще жити і гадки не мали, що мирний протест може закінчитися смертю.
20 лютого було вбито найбільше протестувальників – понад 60. Загалом з 18 по 20 лютого на Майдані загинули 78 осіб, після 20 лютого – ще 20. Усі вони увійшли до Небесної сотні – воїнів світла, воїнів добра, яких більше немає серед нас, але забувати яких ми не повинні ніколи.
Друзі, справа тих людей, які боролися під час Революції Гідності за іншу Україну – досі не завершена. І найкращою пам’яттю про загиблих буде лише продовження їхньої справи, активна громадянська позиція, доброзичливість та підтримка одне одного. І лише коли ми побудуємо Україну мрії, наш борг перед загиблими буде спокуто.
Вічна пам’ять.
ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ!