Корупція в тендерах на відбудову: чи змінить процедуру закупівель Постанова Кабміну щодо вартості будівництва в умовах воєнного стану?

За час повномасштабної війни на будівельні закупівлі для відбудови в Україні витрачено близько 20 млрд доларів – такі дані на початку листопада 2025 року опублікував Укрінформ, посилаючись на дослідження Центру економічної стратегії. За оцінками проєкту «Контроль витрат на відновлення», щороку на будівництво та відбудову в Україні витрачається майже 300 млрд грн щорічно або 7-8 млрд доларів.

Водночас чимало журналістських розслідувань, а також кримінальних проваджень, відкритих правоохоронними органами, фіксують зловживання у сфері тендерів, головним чином через штучне завищення вартості будівельних матеріалів та робіт.

19 листопада 2025 року Кабмін ухвалив Постанову №1512 «Деякі особливості визначення вартості будівництва в умовах воєнного стану», розроблену Мінрозвитком та Агентством відновлення. Цей документ називають ключовим для забезпечення прозорості, справедливості та ринкової відповідності у відбудові України, особливо для проєктів, що фінансуються з державних коштів. Чи дійсно скоротить він потенційний корупційний складник у тендерних закупівлях?

Справедливі умови для бізнесу: що саме змінює Постанова №1512 

Документ декларує встановлення зрозумілих та єдиних правил розрахунку вартості робіт, що забезпечують  баланс між інтересами держави (гарантування ефективного використання державних коштів) та підрядників (справедливі умови роботи).

Презентуючи нововведення, голова Агентства відновлення Сергій Сухомлин назвав цю постанову історичною. Він вважає, що до корупційних скандалів сучасності спонукала система ціноутворення, яка залишилася в Україні з радянських часів: коли прибуток закладався від 0 до 1%, заробітна плата – маленька, підряднику невигідно модернізувати процеси – «вигідніше працювати кирками та лопатами». Єдиний варіант щось заробити – «накрутити» на матеріалах. Тож не дивно, що у тендерних документах правоохоронці та журналісти-розслідувачі постійно виявляють завищені ціни.

Будівельний майданчик «підземної школи» в Херсоні. Фото Олександра Андрющенка / «Вгору»

Чіткі та єдині відсоткові орієнтири для накладних витрат і прибутку мають унеможливити необґрунтоване завищення цих складників кошторису і зробити розрахунок зрозумілим і прозорим. Зокрема, підрядник може закласти у кошторис 10% загальновиробничих витрат, 3% – адміністративних витрати, 15% – прибуток від прямих витрат. 15% – в принципі, це той відсоток прибутку, який, за словами експертів, дозволяє бізнесменам чесно працювати, не вдаючись до завищення цін у кошторисах.

У складі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (ЄДЕССБ) створюється державна База цін на будівельну продукцію. База цін акумулюватиме дані про ринкові ціни з різних джерел: Prozorro, митна та податкова статистика, прайси виробників. Це має стати єдиним перевіреним джерелом цін на будматеріали. Воно дозволить порівнювати кошторисні ціни з ринковими та запобігати їх завищенню. Після повного запуску Бази ціни в кошторисах, що фінансуються державою, не повинні перевищувати її середні показники. 

Заявлено і про запровадження єдиного цифрового довідника, який стандартизує назви та характеристики матеріалів, а це дозволить всім учасникам ринку «говорити однією мовою».

Постанова гарантує гідні умови праці, тобто заробітна платня має бути не нижчою за мінімальні галузеві гарантії, визначені у спільній угоді Міністерства розвитку та профспілки. Прямою мотивацією для будівельників працювати в небезпечних зонах відбудови, як, наприклад, у Херсоні, називають встановлення чітких правил застосування підвищувальних коефіцієнтів для робіт, що виконуються у складних, небезпечних умовах або на територіях активних/можливих бойових дій.

«Ми реформуємо систему ціноутворення, орієнтуючись на сучасний, ринковий підхід, де все базується на реальних даних і відкритих джерелах. Це зробить розрахунок вартості будівництва прозорим, забезпечить рівні умови для всіх учасників ринку й головне – підвищить довіру до процесів відбудови», – зазначив Віцепрем'єр-міністр із відновлення України – Міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба.

Будівництво в Посад-Покровському. Травень 2025. Фото: Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України / Facebook 

Моніторинг ринку та прозорість закупівель: думка експерта 

Менеджер Херсонського благодійного фонду «Обʼєднання» Володимир Пузирьов, який постійно аналізує прозорість тендерних закупівель на Херсонщині, вважає ухвалення цієї постанови кроком у правильному напрямку, шляхом до більш прозорих і доброчесних закупівель, але зауважує, що її ефективність залежатиме не від тексту, а від того, як вона запрацює на практиці.

«Постанова №1512 справді привертає увагу, бо вперше за довгий час намагається навести лад у тому, як визначаються ціни на будівельні роботи за бюджетні кошти. Мова не про формальні цифри в кошторисах, а про реальні ринкові дані. Проте, як і будь-яке нововведення, вона потребує уважного контролю, щоб хороші ідеї не перетворилися на нові схеми».

Як позитивні зміни аналітик відмітив:

1. Мають бути мінімум три незалежні комерційні пропозиції.

2. При формуванні кошторисів аналіз цін є невіддільною частиною.

3. Легалізація коефіцієнтів ×2 для активних бойових дій та ×1,5 – для можливих бойових дій. Це важливо, бо на практиці підрядники часто «накручували» ціни саме через ризики роботи в таких умовах.

4. Якщо запрацює державна база цін на будівельні матеріали, буде легше перевіряти адекватність кошторисів. Але питання залишається: як часто її оновлюватимуть і хто наповнюватиме даними?

Однак, на думку Володимира Пузирьова, маніпуляції можливі. Зокрема, вимога про три цінові пропозиції легко оминається, коли «свої» підрядники надають «правильні» пропозиції. Це стара, але досі актуальна проблема.

Загалом, аналітик вважає, що постанова потенційно зменшує корупційні ризики, бо змушує замовників підтверджувати ціни реальними ринковими даними, а не «домальовувати» необхідні цифри.

«Але говорити про зміни ще дуже рано, – зауважує Володимир. – Головний інструмент, саме державна база цін, ще не працює. Для аналітиків і розслідувачів документ скоріше допоможе, ніж завадить: з’являться чіткіші правила і більше можливостей перевіряти, чи не завищені ціни. Але з другого боку, вона додає ще більше роботи – доведеться уважніше копатися в комерційних пропозиціях, щоб відрізнити реальні від «домальованих». Но це і додаткові точки контролю».

Також аналітик відмітив, що зміни, прописані у Постанові, з’явилися не «з нуля» – це фактично адаптовані до наших умов міжнародні механізми, які довели свою ефективність в умовах післявоєнної відбудови, зменшили корупційні схеми в будівельних тендерах і стали основою для чеснішого ціноутворення. І навів відповідні приклади:

• Боснія і Герцеговина (після війни 1992–1995): у проєктах Світового банку та USAID застосовували open pricing – відкриті кошториси, в яких усі матеріали та їхня вартість мали підтверджуватися незалежними джерелами. Аналог у Постанові №1512 – три пропозиції та база цін.

• Хорватія (після війни 1991–1995) запровадила каталог середніх ринкових цін на будматеріали для державних проєктів. Аналог – майбутня Державна база цін.

• Косово (після війни 1998–1999): Місія ООН та ЄБРР вимагали, щоб усі будівельні контракти включали market price verification – перевірку ринкової ціни перед підписанням договору. Механізм дуже схожий на наш аналіз цін при формуванні кошторисів.

Наостанок Володимир Пузирьов висловив власну суб'єктивну думку:

«Можливо, на її ухвалення  (Постанови №1512 – прим. ред.) вплинули корупційні скандали останніх місяців в оборонній та енергетичній системі. Хоча це різні напрямки закупівель з будівельною сферою в прифронтових регіонах. Плюс, я вважаю, вона має ще і політичний контекст. Влада демонструє системні кроки з очищення закупівель загалом. Це демонстрація в першу чергу партнерам, зокрема США, що «ми змінюємо правила в бік більшої прозорості».

Але нові правила, потрібні та правильні, встановлюються не безстроково – вони діятимуть протягом воєнного стану та ще рік після його завершення. Чому ж такі корисні механізми не запровадити на постійній основі, залишається питанням відкритим?

Будівельний майданчик в Посад-Покровському на Херсонщині. Фото Олександра Андрющенка / «Вгору»

Чи готові замовники працювати за новими правилами? 

Редакція «Вгору» намагалася дізнатися, наскільки корисна ця Постанова, у керівників державних структур, які за останні роки часто замовляли роботи з будівництва та ремонту – Управління капітального будівництва Херсонської міської ради Дениса Холодова та Відділу з питань цивільного захисту Херсонської міської ради Миколи Прусова.

Запитання надсилалися двічі – спочатку як інформаційні запити, а згодом як звернення громадян. Вони стосувалися практичного впливу Постанови на відновлювальні роботи, її переваг для замовників в умовах воєнного стану, а також можливого впливу на контроль за бюджетними коштами та прозорість тендерних закупівель.

Відповіді Відділу з питань цивільного захисту Херсонської міської ради містили інформацію, що до його повноважень «не відносяться питання нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту будівель і споруд будь-якого призначення, їх комплексів та частин, а також заходи, що їх регламентують».

Така відповідь здивувала і журналістів, і експерта:

«Навіть якщо формально ці роботи класифікуються інакше або реалізуються через суміжні механізми, кошториси, ціни на матеріали й підрядні роботи все одно формуються, і саме тут Постанова №1512 має пряме або опосередковане значення», – зауважив Володимир Пузирьов.

Укриття в Херсоні. Фото Олени Гнітецької / «Вгору»

Однак висновок юристів був іншим: Відділ з питань цивільного захисту не зобовʼязаний керуватись положеннями Постанови КМУ № 1512 під час замовленні робіт із поточного ремонту та облаштування захисних споруд цивільного захисту, що фінансуються з бюджету:

«Виходячи з положень зазначених законодавчих та нормативних документів поточний ремонт не належить до будівництва, тому на нього не поширюються законодавчі та нормативні документи, що діють у будівництві, у тому числі положення Постанови».

Від Управління капітального будівництва Херсонської міської ради надійшли формальні відповіді з відмовою в наданні інформації. При цьому були максимально широко використані юридичні підстави для відмови. Найбільше здивувало те, що частина відповіді була скопійована з іншого документа, який не має жодного стосунку до запитань редакції «Вгору». Попри те, що було поставлено лише 5 питань, у тексті відповіді згадувалося «питання №15», а також йшлося про те, що запит нібито містить 25 питань.

Редакція очікувала отримати від державних структур оцінку практичного впливу Постанови №1512, про позитивний ефект якої говорять її розробники. Однак відповіді показали, що замовники робіт не готові обговорювати вплив нововведень на відновлювальні роботи, контроль за коштами та прозорість закупівель.

Більше матеріалів про відбудову на Херсонщині:

• Чому відбудова України гальмує і чому це не лише про корупцію
• Збитки від війни на сотні мільярдів доларів. Як громадам контролювати витрати та підрядників в Україні
• Відбудова Херсонщини. Пояснюємо, звідки беруться гроші й куди зникають
• Мільйони переплат? Що не так із будівництвом фортифікацій на Херсонщині і як це пояснює влада
• Тендерні ризики. Чи все прозоро з відбудовою Посад-Покровського на Херсонщині?