У цьому році серед учнів шкіл та вихованців дитсадочків зафіксовано 626 отруєнь.
Це статистика по всій країні. Тож прем'єр-міністр України Олексій Гончарук доручив профільним міністерствам та керівникам областей в короткий термін підготувати реалістичний план реформування шкільних їдалень. Своє рішення прем'єр повідомив під час селектерної наради 25 жовтня.
- Необхідно внести зміни до відповідних постанов, визначити перелік дітей, яким рекомендована безглютенова та безлактозна дієта. І оновити перелік рецептурних збірників меню для шкільних їдалень та осучаснити Державні санітарні правила і норми влаштування шкіл та садочків", - наголосив Гончарук.
Іншими словами за старими стандартами харчування наші діти харчуватимуться ще кiлька тижнів, підуть на зимові канікули, а далі почнуться зміни у сфері шкільних їдалень. За дорученням високопосадовця в кожній області організовані робочі групи, до яких увійшли представники місцевих департаментів та фахівці Держпродспоживслужби. Чиновники повинні вжити заходів, аби харчування дітей в садочках та школах стало якісним та безпечним.
На Херсонщині ситуція теж невтішна - згідно з опитуванням Херсонської облдержадміністрації, якістю харчування у шкільних їдальнях незадоволено 81% батьків учнів. А 47% хочуть змінити меню у школах - збільшити кількість овочів та фруктів у порції та прибрати такі продукти як сосиски та ковбасу. Окрім побажань батьків, під час розробки нових стандартів дитячого харчування чиновники врахують і рекомендації лікарів.
Склад, енергетична цінність та вага порції обіду для учнів шкіл та дитсадків визначені постановою Кабінету Міністрів №1591 від 22 листопада 2004 року.
Наприклад, у постанові йдеться, що одна порція повинна містити 794 ккал., м'ясопродуктів має бути 35 гр., картоплі 100 гр., овочів аж 140 гр., а макаронних виробів або круп - 21 гр. І, якщо норми харчування не змінювалися протягом останніх 15-ти років, то рецепти, за якими кухарі сьогодні готують страви для школярів, взагалі не оновлювалися ще з радянського минулого. І це не жарт, дійсно в Україні досі готують за рецептурними примірниками 70-80 років.
Журналісти газети "Вгору" поспілкувалися з головним лікарем Херсонського обласного центру громадського здоров'я Юрієм Ромаскевичем і запитали, як можуть змінитися вимоги до шкільних меню після затвердження нових стандартів харчування. Спеціаліст розповів, що він рекомендуватиме робочій групі обмежити використання цукру та крохмалю в дитячих обідах. А це означає, що у шкільних меню ми вже навряд чи побачимо солодощі та картопляне пюре. Звичний для нас коренеплід замінять овочі та фрукти. Серед традиційних гарнірів залишаться рис та гречка. А серед головних страв значно побільшає риби.
Також Юрій Ромаскевич додає, що зараз робочі групи, які займаються харчуванням дітей намагаються, "винайти велосипед", оскільки в країнах Європи та в США вже давно вирішили проблему шкільних їдалень за допомогою аутсорсінгу або аренди шкільних харчоблоків приватними фірмами. Вони й займаються приготуванням обідів. Лікар пояснює:
- Навіщо директору школи харчоблок? Я вбачаю в цьому корупційну складову. І учні, і вчителі можуть щодня отримувати смачні та корисні страви шляхом аутсорсінгу. Скажімо, зранку в навчальний заклад доставляється певна кількість запакованих обідів, а меню та кількість калорій буде заздалегідь узгоджена. Запровадження аутсосінгу позбавило б школи проблем з персоналом, дороговартісною укомплектацією харчоблоку, санітарною обробкою та його утриманням, перевірками Держпродспоживслужби. Але Управління освіти на це чомусь не йде, цікаво чому?"
Юрій Ромаскевич додає, що найбільше діти не люблять у шкільному меню манку, перлову кашу та переварену вівсянку. А якраз саме ці страви і запропоновані в старих рецептурних примірниках 70-х років. І це при тому, що тепер вже є доступними багато інших продуктів, яких раніше не було у СРСР. До того ж сучасні кухарі постійно самовдосконалюються і вчаться готувати нові страви: шукають вигадливі рецепти в інтернеті, дивляться блоги кулінарів, відвідують майстеркласи, одним словом, експериментують. І ту ж таки банальну кашу можна приготувати в інший спосіб - змінивши техніку приготування з додаванням спецій та прянощів.
Також оновлюючи норми харчування, потрібно враховувати спосіб життя сучасної дитини, зауважують лікарі. Хочемо ми цього чи ні, але сучасний середньостатистичний учень витрачає за день менше калорій, ніж учень кілька десятиліть назад. Більшість дітей молодшої школи проводить дозвілля зі смартфоном у руках або граючи у компьютерні ігри, замість того аби займатися рухливими іграми надворі.
- Навіщо дитині 2,5 тис. каллорій, якщо вона витратить лише 1,5 тис? Замість великої порції перлової каші дайте учневі пів порції гречки, яка багатша вітамінами та мінералами. Замість шматка свинини дайте йому телятину або рибу. Менше калорійності, але більше вітамінів, мінералів та амінокислот, - наголошує експерт.
Станом, сьогодні одна порція шкільного обіду коштує 9 грн. 70 коп. Ця сума не змінювалася впродовж 3-х років. Для пільговиків вартість трохи більша - на 2-3 гривні в залежності від категорії. Батьки учнів не платять за цю послугу, кошти надходять із місцевого бюджету. В Управлінні освіти Херсонської міської ради анонсують підвищення вартості обідів для учнів початкової школи до 20 грн. Здорожчання обідів відбудеться вже в першому кварталі наступного року.
Отже, в новому році замість неприємного смороду шкільної їдальні та одноманітних прісних страв на наших дітей чекає смачний та корисний експеримент. В усякому разі посадовці це обіцяють і говорять, що перші кроки до реформи шкільного харчування вже здійснюються. Журналісти газети "Вгору" будуть уважно слідкувати за всіма змінами в царині шкільного харчування.
P.S. Виготовлення цього матеріалу в рамках проєкту «Тест на законність» Благодійної організації «Фонд милосердя та здоров’я» стало можливим завдяки підтримці Міжнародного Фонду «Відродження» та громадської організації «Трансперенсі Інтернешнл Україна» через проєкт «Підвищення ролі громадянського суспільства в нагляді за державними фінансами», який впроваджується за підтримки Європейського Союзу.