Захист клієнтів з ВІЛ/СНІД в судовій практиці України

У середу, 7 листопада 2018 року, у Києві відбулась прес-конференція Української Гельсінської спілки з прав людини «Захист клієнтів з ВІЛ/СНІД в судовій практиці України: успіхи, проблеми та практичні поради».

Однією з ключових тем заходу була виграна судова справа УГСПЛ, яка ілюструє проблемну тенденцію: водіїв, які приймають антиретровірусну терапію (АРТ) для лікування ВІЛ, можуть незаконно звинуватити у керуванні авто в стані наркотичного сп'яніння, тому як скринінгові тести на наявність наркотичних речовин часто дають хибно-позитивний результат на каннабіноїди (марихуану), якщо людина приймає АРТ-терапію, яка містить лікарський засіб ефавіренз.

Адвокат УГСПЛ у Миколаєві, Ігор Скалько, займається такими справами вже більше 6 років. Він розповів про те, як працюють нормативні акти у випадках, коли затриманих підозрюваних, що отримують, приміром, АРТ, направляють обстежитись на предмет звинувачення. «Ті нормативні акти на сьогодні по своїй суті є дискримінаційними, – каже Ігор Скалько. – У тому сенсі, що люди, які проходять обстеження, – не захищені належним чином від можливого свавілля зі сторони, як правоохоронців так і лікарів, що проводять дослідження на стан сп’яніння. Якщо медичний працівник захоче зробити людину “нетверезою” – він зробить її “нетверезою” в разі необхідності». За словами адвоката, дуже складно знайти законодавчий інструмент, що дозволив би “відбитися” від такого звинувачення.

Ігор Скалько зауважує, що багато людей, котрі живуть з ВІЛ та проходять спеціальну терапію, знаходяться у полі зору правоохоронних органів. Дані багатьох з них, наприклад, тих, хто був споживачами наркотичних речовин, містяться у нелегальних базах даних, завдяки яким їх затримують, складають протоколи та доставляють для обстеження в наркології.

Адвокат розповів, що проблема закладена уже під час перевірки затриманого на наркотичне сп’яніння. Порядок цієї перевірки регулювався постановою Ради Кабінету міністрів СРСР від 1988 року, котра, насправді досі діє, тому як на сайті Верховної Ради України зазначена як чинна.. Ця постанова досить чітко регулює порядок огляду водія на стан сп’яніння. Але лікарі цю постанову майже не використовують, керуючись іншою постановою КМУ від 17 грудня 2008 р. N 1103 «Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду». Ця постанова майже нічого не регламентує, містить поверхневу інформацію про порядок проведення огляду.

Про порядок обстеження

У ньому є низка дій, котрі відображаються у акті проведення дослідження. Спочатку лікар робить хімічний аналіз – перевіряє наявність наркотичної речовини. Його ціль – встановити, чи є реакція на цю речовину. Ігор Скалько підкреслює, що у обстеження існує порядок – спочатку лікар має перевірити людину на ознаки сп’яніння за зовнішнім оглядом, функціональними тестами, а вже потім провести хімічний аналіз, після чого за результатами лабораторного дослідження дійти висновку. Втім, як заявляє адвокат, лікарі, спочатку здійснюючи лабораторне дослідження, «підганяють» результати першого етапу обстеження під результат, який покаже тест.

І якщо тест показав позитивний результат, лікар виставляє діагноз «гостра інтоксикація» – ,діагноз, передбачений Протоколами надання медичної наркологічної допомоги, що затверджені наказом МОЗ України від 21.09.2009 р. № 681. Лікар не може ігнорувати позитивний результат тесту, тому «підганяє» Протокол огляду під ознаки «гострої інтоксикації». На жаль тест не вказує ступінь інтоксикації, тому якщо людина вживала, наприклад, марихуану тиждень чи навіть два тому, тест може це показати, і лікар зазначить у висновку «гостру інтоксикацію», зазначивши у Акті обстеження кілька ознак, як то «почервоніння очей, млява міміка» тощо, що може бути викликано типом особистості, чи об’єктивними причинами, не пов’язаними з наркотиками.

У своєму досвіді адвокат зустрічав випадки, коли хибно-позитивний результат на канабіноїди може показати не лише АРТ-терапія, але й навіть такі загальновживані препарати, як ібупрофен. Навіть, дві булочки з маком легко можуть давати хибно-позитивний аналіз на опіати протягом двох діб після вживання.

Тому типова ситуація, за словами адвоката, виглядає наступним чином. Людина, спокійно приїздить на обстеження, а там цілком може виявитись, що у неї позитивний результат на наркотики. Результати обстеження, згідно нормативної бази, доктор вносить до «Акту медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції». Акт медичного огляду – це документ, де візуальний огляд, функціональні тести та їхні результати доктор вписує по порядку у встановлених графах. І лише у останніх графах вносяться данні про лабораторні дослідження. Лікарі токсикологічних лабораторій зазвичай спершу заповнюють результати лабораторних досліджень, а потім вже результати клінічного огляду.

Законодавством передбачено, що цей акт складають в одному екземплярі і він лишається у лікаря. «І особа, яка у нашому випадку фактично є потерпілою від недолугого законодавства, по-перше, не знає, що може подивитись на цей акт, а по-друге – їй навіть не надають його копію, – заявляє Ігор Скалько. – Їй надають лише копію висновку, котрий є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності по 130-й статті». До речі, про те, що особа може оскаржити цей Висновок, ця особа, як правило, дізнається вже в суді, коли суддя виносячи постанову про притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП, зазначає «Треба було оскаржувати Висновок у десятиденний термін».

Крім того, зазначив адвокат Ігор Скалько, є багато інших чинників, що заважають особі захистити себе за обвинуваченням по ст. 130 КУпАП. Наприклад, належних токсикологічних лабораторій – по одній в області, можлива корупційна складова у вигляді змови поліцейських та лікарів лабораторії, огляд у іншого, незалежного нарколога за вибором обвинуваченого неможлива, так як огляд можливий тільки на протязі двох годин після зупинення транспортного засобу та тільки за направленням працівника поліції. Біологічний матеріал, що відбирається у водія у багатьох випадках не може належним чином зберігатися за відсутністю обладнання в наркологічних кабінетах. А відповідальність за пломбування та зберігання на протязі 90 днів відібраних у водія біологічних речовин, як передбачає Інструкція про порядок виявлення сп’яніння у водіїв, покладається на медичний заклад. Водій у пломбуванні участі не приймає, тому не може бути впевненим у автентичності опломбованих біологічних матеріалів.

Який вихід з цієї ситуації?

Адвокат Скалько Ігор запропонував такі заходи з боку держави:

Європейський суд з прав людини вже давно відносить кримінально-правовий зміст адміністративного правопорушення за яке передбачена санкція у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до кримінального провадження з огляду на тяжкість покарання, тому керування транспортним засобом у стані сп’яніння потрібно віднести до кримінальних проступків, забезпечивши відповідні гарантії захисту.

Лікарі, що проводять дослідження на стан сп’яніння повинні отримати статус судово-медичних експертів та кожного разу підписувати застереження про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Порядок проведення огляду водіїв повинен бути більш чітко регламентований – черговість дій лікаря повинна бути прописана таким чином, щоб технічно лікар не бачив результати хіміко-токсикологічного дослідження до винесення висновку за клінічним оглядом.

І звичайно, водій повинен мати доступ до відомостей, викладених у Акті та можливість підписати його та викласти свої зауваження по кожному пункту.

Що стосується людей, що приймають АРТ-терапію, то, зазначив адвокат Ігор Скалько, в Миколаївському обласному диспансері громадською організацією «Час життя» лобійовано створення наказу, яким зобов’язано лікарів лабораторії, якщо водій повідомив про АРТ-терапію проводити повторний аналіз методом тонкошарової хроматографії для більш точного діагнозу, що у більшості випадках дозволяє отримати висновок «тверезий», на підставі якого суд виносить виправдувальне рішення.