З окупованого Криму в Росію незаконно вивезли понад 4 700 засуджених громадян України
Підконтрольні Кремлю органи влади у період з 2014 по 2017 роки вивезли з окупованого Криму на територію Росії понад 4 700 засуджених громадян України.
Про це Центру інформації про права людини повідомив юрист Регіонального центру прав людини Віталій Набухотний.
За його словами, ці дані Регіональний центр прав людини та Українська Гельсінська спілка з прав людини збирали, спілкуючись із самими засудженими, їхніми рідними та близькими.
"За кілька місяців з моменту початку окупації Криму Росія почала активно вивозити наших громадян з Криму на власну територію. У всіх них була одна дорога – через Керч на Краснодар, і далі у напрямку різних суб’єктів Росії, іноді за тисячі кілометрів від дому, рідних та близьких", – розповідає Віталій Набухотний. Громадян України вивозили з окупованого Криму у щонайменше 69 пенітенціарних закладів, розташованих у 32 суб’єктах Російської Федерації.
Правозахисник вказує, що в Криму немає виправних установ для неповнолітніх, жінок та людей із психічними та соматичними порушеннями. Таким чином, ці категорії людей, після того як набуде чинності їхній вирок, для відбування покарання відразу вивозять з окупованої території до Росії.
Віталій Набухотний нагадує про ст. 49 Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни. Ця стаття забороняє, незалежно від мотивів, примусово індивідуально чи масово переселяти чи депортувати людей з окупованої території на територію окупаційної держави. Окрім цього, Міжнародний кримінальний суд відповідно до ст. 8 Римського статуту кваліфікує таке переміщення як воєнний злочин.
"Однак такі заборони у міжнародному кримінальному праві не спонукають Росію припинити практику переміщення засуджених осіб за межі окупованої території. Росія як держава-окупант має запобігати порушенням міжнародного гуманітарного права: щонайменше забезпечувати належні умови відбування покарання для різних категорій населення окупованих територій у вигляді спеціальних виправних колоній. Це потрібно зробити так, аби не переміщувати засуджених з окупованої території", — каже Віталій Набухотний.
Він констатує, що ці люди залишились поза увагою держави та стали заручниками окупаційної влади. За його словами, громадян України, які відкрито демонструють свою незгоду з новими порядками, з нав’язуванням їм громадянства Росії, часто вивозять з півострова.
"Таким людям за надуманих підстав пенітенціарні органи окупованого Криму змінюють режим відбування покарання на більш жорсткий та поміщають їх у так звані “криті табори” з камерним режимом на території Росії", – розповідає Віталій Набухотний. Він додає, що через таке переміщення руйнуються зв’язки засуджених із родинами, соціальні зв’язки та нерідко докорінно змінюються кліматичні умови для людей, які страждають на серйозні захворювання.
Окрім цього, засуджені утримуються у неналежних умовах. Їм не надають медичну допомогу. Також стосовно громадян України немає дієвого механізму захисту їхніх прав у місцях позбавлення волі на окупованій території та в Росії. Так само відсутній механізм повернення їх на територію, підконтрольну українській владі. А примусове нав’язування російського громадянства унеможливлює отримання консульської допомоги та повернення на підконтрольну територію України в майбутньому.
Віталій Набухотний вважає, що українські державні органи недостатньо активні у пошуку ефективних шляхів повернення в’язнів. Він вважає, що Україні доведеться вирішувати питання з визнанням судових рішень російських та окупаційних судів, які пом’якшили вироки українських судів. Ці суди незаконно переглядали в "апеляційній" чи "касаційній" інстанціях рішення судів України, які виносились у справах до початку окупації. У деяких випадках окупаційні та російські суди пом’якшували вироки. З іншого боку, діє принцип кримінального права – непогіршення становища засудженого, каже правозахисник.
Він вважає, що вирішити питання з кримськими в’язнями має окремий законопроект "Про поновлення правового статусу осіб, щодо яких порушено кримінальне процесуальне, кримінально-виконавче та інше законодавство України внаслідок збройної агресії, збройного конфлікту, тимчасової окупації території України". Цей закон має поновити конституційні права, свободи та законні інтереси людей.
Документ, зокрема, має визнати статус тих засуджених громадян України, які залишились на окупованій території та продовжували відбувати покарання або були переведені на територію Росії, а згодом звільнились і повернулись на підконтрольну Києву територію. Законопроект також має поширюватись на громадян, які знаходилися в місцях несвободи на непідконтрольних Києву територіях окремих районів Донеччини та Луганщини.
Правозахисник вважає, що важливо встановити принцип, за яким український суд не може погіршити становище засудженого у порівнянні з рішенням окупаційного чи російського суду.
"Державі було б доцільно погодитися з тим, що такий підхід слід розглядати як гуманний жест. Це свого роду компенсація людині за період її перебування під юрисдикцією держави-агресора. Таких засуджених теж можна вважати жертвами агресії Росії проти України. Оскільки, перебуваючи в місцях несвободи, держава за них відповідала, з окупацією Криму вона їх просто залишила і не зробила нічого для того, щоб їх повернути на підконтрольну територію України. Наразі такий законопроект обговорюють в державних органах України, а засуджені громадяни України продовжують чекати його прийняття", – розповів Віталій Набухотний.
Окрім цього, правозахисник розповів, що Міністерство юстиції України не використовує Конвенцію про передачу засуджених осіб 1983 року. Цей документ регулює питання передачі засуджених для відбування покарання на територію держави свого громадянства. Відомство пояснює, що Крим – це суверенна територія України. Також Мін’юст та українські суди не можуть визнавати рішення окупаційних судів. А Росія тим часом примусово визнала своїми громадянами тих українців, які постійно проживали в Криму на момент початку окупації. З цих підстав держава-окупант відмовляється задовольняти клопотання про передачу громадян України до країни їхнього громадянства.
"Таким чином, на сьогодні прописаний у Конвенції механізм заблокований. Виходячи з цього, Регіональний центр з прав людини та Українська Гельсінська спілка з прав людини запропонували Юридичному комітету ПАРЄ доповнити Додатковий протокол до Конвенції про передачу засуджених осіб статтею, яка б вирішила питання", – повідомив правозахисник.
Підтримайте роботу редакції. Долучайтеся до спільноти"Вгору" https://base.monobank.ua/
-preview.webp)
