Як реформа освіти вплинула на навчання дітей

“Освіта - одна з найінертніших систем, оскільки вона поєднує консерватизм, бо треба передавати досвід минулих поколінь і інновації, бо треба реагувати на виклики сучасності. Саме тому, коли мене питають: “А коли завершиться освітня реформа?”, моя відповідь - ніколи, бо освіта має відповідати запиту суспільства, а суспільство постійно змінюється. У нас немає іншого шляху, якщо  хочемо, щоб Україна була цивілізованою, успішною країною, де дотримуються прав і кожен може розвинути свої здібності”, - поділився Сергій Горбачов.

“Нова українська школа” спрямована на те, щоб сформувати дитину як особистість, яка розуміє свої права і поважає права інших людей. Дітей вчать спілкуватися, висловлювати власну думку з повагою до інших та чути думку інших. І найголовнішим наслідком реалізації концепції НУШ я бачу те, що діти в початковій школі не втрачають прагнення до знань, вони хочуть ходити до школи - це надзвичайно важливо, бо звичайна школа вбиває у більшості дітей бажання вчитися вже до 5-7 класу, це дуже трагічно”, - каже освітній омбудсмен.

Я часто чую від батьків: “Вони лише граються у початковій школі”. Так це ж добре, бо для дитини 6-7 років гра є основним способом пізнання світу”, - каже пан Сергій. - У школі формується також здатність до навчання. Взагалі, один із неприємних наслідків традиційної радянської моделі освіти те, що дитині не давали можливості помилятися, а лише коли ти помиляєшся і розумієш, чому помилився і що треба зробити, щоб вирішити проблему - ти зможеш навчатися. Далі треба працювати над тим, щоб формувати відповідальність за свою долю, і чим старшою  ставатиме дитина, тим більше має бути відповідальності, усвідомлення, що вона сама формує своє життя, це надзвичайно важливо. Саме те, що дітям не давали можливості самостійно розвиватися, самостійно навчатися і призводило до того, що багато з них у випускних класах розводили руками і не знали, що робити, куди йти. А батьки бідкаються, яка ж дитина  інфантильна у 17 років. А хіба ми дали їй можливість бути більш дорослою? На це спрямована НУШ. Батькам не варто хвилюватися, дитина обов'язково набуде необхідних знань, щоб успішно йти по життю. 

“Я не можу уявити, як людина з нормальними здібностями здатна опанувати 22 предмети, які зараз вивчаються у 11 класі. Так не має бути. Профільна старша школа має включати 6-7 предметів - три обов'язкових і кілька за вибором, але всі мають виноситися на ЗНО. Бо що зараз бачимо: у старших класах школи відвідуваність нульова і це зрозуміло, бо навіщо витрачати час, коли треба готуватися до ЗНО. І коли ввели локдаун, я бачив купу повідомлень, спілкувався з дітьми, і вони кажуть: “Як класно, що не потрібно йти до школи, ми можемо спокійно вчити те, що нам потрібно”. Головна ідея НУШ, щоб діти у старшій профільній школі вивчали те, що їм конкретно необхідно вже за напрямком”, - пояснив Сергій Горбачов. 

Важливо розуміти, що кожен відповідає за свою ділянку роботи: МОН - за зміст програми, за загальну освітню політику, а, оскільки 99% шкіл в Україні засновані місцевою владою, питання, чи є обладнання й інтернет - це їх відповідальність. Але держава має сприяти і спрямовувати цільові кошти в освіту для обладнання та інтернету, і це, до речі, зроблено - МінЦифри впровадило масштабний проєкт забезпечення віддалених населених пунктів інтернетом. 

“Ще 4 роки тому я провів для вчителів школи, де тоді працював, тренінг з використанням Google-класу. На жаль, на цьому все і закінчилося, ніхто не став використовувати його, бо не було мотивації, не було розуміння,  навіщо це потрібно. Але коли з'явився коронавірус і обмеження, рівень цифрової компетентності вчителів зріз вибухово. Це факт. Звісно, є вчителі, які не використовують повною мірою ці можливості, а буває, дистанційне навчання -  це на аркуші написані і сфотографовані завдання. Але це не дистанційне навчання, це дискредитує його ідею, а ідея - правильно використовувати сучасні технології і можливості. Але треба вміти ними користуватися”, - поділився освітній омбудсмен. 

“Про її якість я не можу відповісти, і ніхто не може. У нас освітні вимірювання, без яких взагалі неможливо будувати якісну освітню систему, перебувають на початковому етапі. Єдине освітнє вимірювання зараз - це ЗНО, але порівнювати результати ЗНО по роках - некоректно, бо це відносна, рейтингова оцінка. А от Державна підсумкова атестація (ДПА) має проходити за абсолютними показниками, і вона могла б показати зміни, але, на жаль, два роки її не проводили через карантин, сподіваємося,  цього року ми таки проведемо її”, - розповів пан Сергій. 

“Працюючи вчителем, маєш  відчуття, що ти тут і зараз створюєш майбутнє. Бо ці поки маленькі  люди визначатимуть, що буде з Україною через 10-20 років. І оце усвідомлення: ти працюєш для того, щоб країна і ти в тому числі в майбутньому змогли побачити і відчути зміни - це дуже сильне відчуття”, - додав наостанок Сергій Горбачов.