Напад стався 9 травня цього року в Херсоні.
По правову допомогу до громадської приймальні Херсонської благодійної організації “Фонд милосердя та здоров'я” звернулася Ніна Борисівна Сірант.
Жінці 62 роки, її чоловікові Степану Федоровичу - 71. Син служить в ЗСУ, підполковник, льотчик.
Попри пенсійний вік, Ніна Борисівна продовжує працювати охоронницею в школі, а після роботи - волонтеркою. Адже в навчальному закладі після звільнення Херсона від окупантів створено пункт гуманітарної допомоги. Тричі на тиждень тут роздають хліб, продуктові набори, засоби гігієни, памперси для малечі та хворих дорослих. Крім того, пані Сірант опікується дідусем, він мешкає неподалік і йому важко ходити.
У той день, 9 травня, у волонтерському цеху був вихідний. Тож Ніна Борисівна поралася вдома на городі, саджала помідори. Але тут сусідка покликала її і повідомила, що привезли гуманітарку. Жінка вирішила взяти набір для дідуся, заскочила до нього за паспортом, сіла на велосипед і поїхала до місця роздачі.
Там вже видовжилася черга. Але дівчата, які реєстрували людей, запропонували Ніні Борисівні отримати гуманітарку позачергово, бо знали, що вона часто волонтерить і має обмаль вільного часу, до того ж бере не для власної родини. Пані Сірант подала їм паспорт дідуся. Але тут до неї з нецензурною лайкою підскочила якась жінка й вдарила по обличчю. Від несподіванки, аби захиститися, Ніна Борисівна схопила її за волосся та відштовхнула. Але тут же отямилася й відпустила. Не звертаючи увагу на те, що та жінка продовжує її ображати, взяла набір та й поїхала.
Вдома вона навіть не встигла ще досадити помідори, як почувся шум машини, а потім у металеву хвіртку хтось гучно постукав. Собака загавкала, чоловік господині вийшов на гуркіт з будинку. Поки жінка мила руки після городу та вгамовувала пса, Степан Федорович пішов відчиняти хвіртку.
Я встигла раніше, бо в Степана Федоровича кардіостимулятор, він повільно ходить, - розповідає Ніна Борисівна. - І тільки прочинила хвіртку, як якийсь чоловік накинувся на нас з залізною милицею. Лупить по мені і чоловікові та кричить: “Я вам покажу, що таке руський мир, ви ще не бачили справжнього руського миру!”. Я взагалі не розуміла, що відбувається. Сльози течуть, гукаю: “За що? Який руський мир? У мене син в ЗСУ!” А потім бачу, позаду нападника жінку, що накинулася на мене в черзі...
За висновками судово-медичної експертизи Степан Федорович отримав синці з крововиливом та садна з порушенням функцій колінного суглоба. У Ніни Борисівни - синці й садна на обличчі та руках.
Можливо, вона накинулася на мене через те, що в нашому центрі гуманітарної допомоги її підозрюють у співпраці з росіянами, - припускає волонтерка. - Я цих людей не знаю. Бо живемо з чоловіком на Склотарі недавно. А коли допомагала волонтерам роздавати хліб, доводилося дуже швидко працювати, роздивлятися людей просто не мали часу. Тоді щоразу по дві з половиною тисячі буханців привозили. Місцеві вже тепер розказують: в окупації ця пара всюди на машині вільно їздила, каву пила в місті, нічого не боялися. Хоча більшість з нас за парканами ховалися. Бо вулицями їздили БТРи й ходили орки з автоматами. А коли Херсон звільнили й запрацював наш центр, ця жінка чергу знімала на телефон, хоча волонтери їй це забороняли. Й одразу по російському телебаченню показують сюжет, мовляв, дивіться, як в Україні погано живуть. І показують саме нашу школу, показують, як ми людям хліб та консерви роздаємо. А більше ніхто й не фотографував. Тоді наше керівництво сказало: більше їй хліба не давайте. А невдовзі в нашу школу прилетів снаряд... Добре, що це сталося вночі. І що снаряд не розірвався - пробив дах, стелю і застряг в землі на глибині.
Правоохоронці встановили особи цих людей. Ними виявилося подружжя Ящуків - Олена та Юрій.
Але за версією Олени Ящук, саме Ніна Борисівна напала на неї. Начебто у черзі вона навмисно сильно її штовхнула аж на плечі залишився синець, обізвала “руським миром”, подряпала обличчя, схопила за волосся та вухо… Дома жінка розповіла про конфлікт чоловікові, той сів у машину та поїхали разом з’ясовувати стосунки. Коли постукали у хвіртку будинку, де живе волонтерка, та вискочила зі двору й знову на них накинулася. А Юрій взагалі не міг напасти, бо у нього не працюють ліва рука та нога.
Те, що у черзі за гуманітаркою конфлікт стався з ініціативи Олени Ящук, підтверджують багато свідків. Але що відбувалося на подвір'ї родини Сірантів - достеменно не встановлено.
Отже, якщо ви були свідком цих подій на подвір'ї волонтерки, просимо повідомити про це юристам громадської приймальні Фонду милосердя та здоров’я або слідчому, який веде цю справу.
Нагадуємо, юрист громадської приймальні Херсонської благодійної організації “Фонд милосердя та здоров'я” адвокат Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Данилов, знову веде особистий прийом херсонців.
Але задля безпеки та зручності клієнтів, прийом проводиться виключно за попереднім записом за номером телефона +38066 94 56 560.
Отримати дистанційно безоплатну правову або юридичну консультацію фахівців громадської приймальні БО ФМЗ можна за телефонами: + 380 66 790 9021, +38 (066) 945 65 60 (Телеграм, Viber) щодня з понеділка по п'ятницю з 9.00 до 17.00.
Електронна адреса: [email protected]