Уряд виконав тільки 24% заходів Нацстратегії з прав людини за 2,5 роки

Кабінет міністрів за 2,5 роки виконав лише 24% заходів Нацстратегії з прав людини. Такі дані наводить Громадська платформа моніторингу виконання Нацстратегії, передає кореспондент Центру інформації про права людини. 

417 заходів Нацстратегії мали бути виконані до 1 грудня 2017 року. 

"Ми розуміємо, що залишилося лише два роки. Якщо ми будемо рухатися такими темпами, то через два роки максимум на що ми спроможемось — це 40%", — каже народна депутатка від БПП Ірина Суслова.

Уряд не виконав найбільше заходів у забезпеченні прав біженців та людей, які потребують додаткового захисту, іноземців, осіб без громадянства (26), у протидії катуванням та жорстокому поводженню (10). 

Також Кабмін не виконав 11 заходів, які стосуються забезпечення свободи думки і слова, вираження поглядів, переконань, доступу до інформації та вільного розвитку особистості.

Платформа моніторингу виконання Нацстратегії з прав людини, у яку увійшли 70 неурядових організацій та незалежних експертів, вказує, що  більшість заходів не виконані в повній мірі. А деякі неможливо оцінити, бо уряд надає неповну інформацію або ж не по суті.

Правозахисники вважають, що це свідчить про формальний та зверхній підхід до виконання Плану заходів Нацстратегії. Вони нарікають, що уряд переважно не виконує заходи в зазначені Планом дій
терміни. Він також не надає актуальну інформацію про ті пункти, які у попередніх звітних періодах були у стані виконання. 

Окрім того, відомство прем’єр-міністра Володимира Гройсмана не врахувало та не усунуло недоліки, на які Уповноважена Верховної Ради з прав людини та Громадська платформа моніторингу звертали увагу в попередніх звітах. 

Правозахисники та експерти вважають, що План дій Нацстратегії потрібно переглянути, зокрема, через зміни до процесуальних кодексів. Разом із тим значна кількість нормативно-правових актів, які розробляються для реформ у різних сферах, що стосуються прав людини, не враховують очікувані
результати Нацстратегії та положення Плану дій. 

"Переселенці, які проживають на непідконтрольній Україні території з можливостями переїздів на контрольовану, вразливі групи населення на непідконтрольній, питання здійснення судочинства, питання з окупованого Росією Криму — усі ці проблеми сьогодні залишаються. Окремі з них знайшли своє розв'язання через законодавче регулювання. Тому тут виникає конкретна рекомендація, чи є необхідним коригувати Нацстратегію та Плану дій? Чи потрібно вносити окремі нові компоненти?", — запитує виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини (УГСПЛ) Олександр Павліченко.

Уповноважена Верховної Ради з прав людини Валерія Лутковська побоюється, що Нацстратегія з важливими її положеннями при пасивному спостереженні громадськості може лишитись на папері.

Вона закликала громадськість консолідувати зусилля і максимально спробували допомогти уряду та парламенту з виконанням цього документу. 

"Це наша з вами мрія. Це наша з вами дорожня карта. І нам з вами ділити відповідальність за те, що це стратегія не виконується", — каже вона.

Народна депутатка Ірина Суслова повідомила, що парламентський Комітет з прав людини створив робочу групу щодо повноцінного парламентського моніторингу реалізації стратегії.

"Те, що співголова робочої групи від УГСПЛ — дозволить нам налагодити співпрацю між виконавчою гілкою влади та неурядовими громадськими організаціями. Наше завдання як комітету — виявити, що не виконується, спільно з громадськістю напрацювати зміни до Нацстратегії чи Плану дій і запропонувати їх уряду", — каже Ірина Суслова.

За її словами, на засідання комітету 16 січня покличуть представників міністерств та органів виконавчої влади, відповідальних за Нацстратегію. Вони мають розповісти, як вони виконують стратегію та як планують виконувати наступного року.

Координаторка моніторингу імплементації Нацстратегії від УГСПЛ Ксенія Семьоркіна заявила, що до робочої групи долучаються усі бажаючі громадські організації. 

За її словами, УГСПЛ буде містечком комунікації та запропонованих ідей від громадськості. 

"Працювати будемо усі разом окремо із Центральними органами виконавчої влади у групах за спеціалізаціями", — пояснила вона

Національна стратегія у сфері прав людини ‒ це системний документ, покликаний інтегрувати цінності прав людини в різні сфери державної політики. Документ затвердив президент України Петро Порошенко своїм указом від 25 серпня 2015 року №501/2015.