Стандарти новин: Чому влада хоче обмежити свободу слова в Україні
Чинна влада планує врегулювати діяльність засобів масової інформації – затвердити вимоги до новин, заборонити володіти ЗМІ іноземцям та посилити відповідальність за порушення українського законодавства.
Про це - в матеріалі zik.ua.
Днями медійників збурила новина про рішення Володимира Зеленського розробити вимоги до новин. Представники влади спробували переконати журналістів, що ті "не так" зрозуміли зміст вимоги президента України і що такі нововведення наразі необхідні. Проте, схоже, що в Україні будуть намагатися значно звузити свободу слова.
З одного боку, чиновники говорять про захист журналістів, якого, до речі, конче не вистачає в Україні, з іншого – виступають за введення кримінальної відповідальності для журналістів за поширення інформації.
Розповідаємо детальніше, що ховається за ідеєю затвердити вимоги до новин.
Новий законопроєкт щодо діяльності ЗМІ
Президент України Володимир Зеленський доручив Кабінету міністрів внести на розгляд Верховної Ради законопроєкт щодо врегулювання діяльності засобів масової інформації.
Про це йдеться в указі №837 від 8 листопада 2019 року.
У повідомленні значиться, що законопроєкт про врегулювання діяльності медіа в Україні має, зокрема, містити:
- положення про вимоги до новин, стандарти, механізми запобігання розповсюдження недостовірної, спотвореної інформації, її спростування;
- заборону фізичним та юридичним особам держави-агресора володіти або фінансувати медіа в Україні;
- механізми посилення відповідальності за порушення законодавства про інформацію.
Кабмін має подати по парламенту відповідний проєкт закону до 31 грудня 2019 року.
Реакція на новацію від Володимира Зеленського
Медійники гостро відреагували на ідею президента України.
Так, голова Національної спілки журналістів України (НСЖУ) Сергій Томіленко на своїй сторінці Facebook повідомив:
"Зміни до інформаційного законодавства мають проходити через широкі публічні дискусії. І знаходити підтримку та розуміння як у журналістів та медіадіячів, так і у міжнародних інституцій. Драконівські поправки у тому вигляді, як вони озвучуються окремими представниками влади, це точно не про "реформи" і не про "зміцнення держави", як йдеться у назві указу. Принаймні, поки закони у нас не регулюють "вимоги до стандартів новин", ми маємо право на такі оцінки".
Він також зазначив, що це не ті зміни, на які чекають від влади журналісти.
"Захист прав журналістів (реальна боротьба з безкарністю) та захист робочих місць (економічні стимули для розвитку українських ЗМІ). Ось очевидні пріоритети інформаційної політики для нового уряду, а не кримінальна відповідальність для медійників", - переконаний очільник НСЖУ.
Занепокоєні новою ініціативою влади України і закордонні медійники. Так, координаторка програм CPJ (Комітет захисту журналістів) в Європі та Центральній Азії Гульноза Саїд переконана, що свободу слова та безпеку журналістів не гарантують шляхом криміналізації діяльності або шляхом запровадження будь-яких обмежень. За її словами, деякі ідеї у законодавчій сфері, що зараз обговорюються, можуть негативно позначитись на безпеці журналістів чи свободі ЗМІ.
Водночас для того, щоб справді змінити ситуацію, урядові насамперед варто приділити увагу захисту журналістів-розслідувачів, переконана експертка.
"Якщо нова влада України хоче продемонструвати повагу до безпеки журналістів та захисту ЗМІ, насамперед потрібно поважати і підтримувати проєкти журналістів-розслідувачів, такі як "Схеми", не наражати їх на небезпеку, а, на жаль, це трапилось з журналістами "Схем" та "Слідства" та іншими за Порошенка і, на жаль, це триває і за президентства Зеленського", - резюмувала Саїд.
Офіційне роз’яснення норм анонсованого проєкту закону
На збурення медійників щодо введення стандартів новин швидко відповів міністр культури, молоді і спорту (МКМС) Володимир Бородянський. Він спробував роз’яснити ситуацію та заспокоїти журналістів.
За його словами, фраза "встановлення "вимог та стандартів новин" - це термінологічне непорозуміння, яке виникало через помилкове застосування терміну "стандарти новин" в документах МКМС.
"Ми не збирались і не збираємось регулювати стандарти новин. Це право – виключно професійної спільноти", - написав він у Facebook.
Він повідомив, що буде введено поняття "небезпечна інформація", "дезінформація", "недостовірна інформація".
"Що є дуже важливим в умовах інформаційної війни з РФ та можливим фінансуванням деяких ЗМІ країною-агресором", - повідомив міністр.
Таке ж пояснення указу президента України дав і голова Комітету ВР з гуманітарної та інформаційної політики Олександр Ткаченко. Але саме ці чиновники минулого тижня декларували дещо інші думки, втім, про це згодом.
Прокоментував майбутній законопроєкт новий голова партії "Слуга народу" Олександр Корнієнко. За його словами, проєкт закону буде направлений на боротьбу в інформаційній війні з Російською Федерацією.
"Мова йде про те, щоб додати в наш законодавчий простір термінологію, пов'язану з інформаційною війною. Тобто це маніпуляції з боку країни-агресора, інформаційний якийсь там вкид. Ну, я не знаю, вони будуть розроблятись. Це мова йде про те, щоб ми ставали більш сильнішими в інформаційній війні", - цитує Корнієнка "РБК-Україна".
А ось нардеп від "Слуги народу" Олександр Дубінський пояснив суть майбутнього законопроєкту коротко і зрозуміло:
"Мета цього проекту – конфіскувати, нарешті, UMH (з сіткою радіостанцій) у Курченка, який є громадянином РФ. І заодно трохи пощипати Медведчука, канали якого тут формують інформаційну політику проросійського ОПЗЖ", - написав він в Facebook.
Диму без вогню не буває
Попри цілком логічні та безпечні для журналістів нововведення, на практиці реалізація механізмів може бути загрозливою. Адже приблизно тиждень тому Володимир Бородянський заявляв про намір ініціювати введення кримінальної відповідальності за маніпуляцію інформацією.
"Я можу сказати про те, що відповідальність журналіста за неправдиву або маніпулятивну інформацію також має бути посилена", - зазначив Бородянський.
Він заявив, що буде ініціювати реєстрацію законопроєкту про відповідні зміни в Адміністративний і Кримінальний кодекс. "Про поняття і критерії про маніпуляції громадською думкою, маніпуляції суспільною свідомістю і введення як адміністративної, так і кримінальної відповідальності за маніпулювання, замовлення такого маніпулювання, за здійснення такого маніпулювання", - перелічив міністр.
Голова комітету з інформполітики і ексгендиректор холдингу 1+1 media Олександр Ткаченко поділяє ідею Бородянського про введення відповідальності журналістів за фейки, маніпуляції, "потурання російській агресії". І це вже не тільки абстрактні думки – влада працює над механізмом реалізації цих нововведень.
За словами глави комітету, необхідно, щоб справи по журналістах розслідувалися окремо. Він уточнив, що з генпрокурором Рябошапкою вже обговорювали можливість створення в структурі Генпрокуратури спеціального підрозділу для розслідування справ, що стосуються роботи журналістів.
Правила діяльності журналістів в інших країнах
Незважаючи на те, що європейські країни декларують повну свободу слова журналістам та пересічним громадянам, все ж є певні обмеження. В деяких країнах існує заборона на розпалення расової ворожнечі, підбурення до повалення чинної влади тощо.
За даними організації "Репортери без кордонів", у 2019 році очолили рейтинг свободи преси Норвегія, Фінляндія, Швеція. Найгірша ситуація – в Еритреї, Китаї та В’єтнамі. Україна посіла 102-ге місце зі 178-ми.
В європейських країнах декларується повна свобода слова журналістам, з певними обмеженнями. В Україні діють аналогічні закони, проте чинна влада намагається розширити та поглибити ці обмеження і вивести їх в цілком реальні поняття, а можливо і статті Кримінального кодексу.
-preview.webp)
-preview.webp)
