Секс за згодою: як зміниться життя українців після внесення поправок до Кримінального кодексу?
На початку грудня минулого року депутати проголосували за ухвалення Закону "Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України з метою реалізації положень Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами", де, зокрема, розширяється поняття "зґвалтування" і "сексуальне насильство". Одразу після цього в медіа почали з’являтися матеріали з кричущими заголовками про те, що відтепер українцям слід отримувати згоду на секс, а деякі ЗМІ розповідали про спеціальні додатки для отримання згоди та вигадане підприємство "Укрдержсекс".
Центр інформації про права людини розібрався, які нововведення передбачають зміни та як вони вплинуть на громадян.
Замість адміністративної відповідальності за домашнє насильство – кримінальна
Законопроект про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України подали на розгляд парламенту 44 депутати, але основною ініціаторкою була представниця президента у Верховній Раді Ірина Луценко. Метою документа стала реалізація положень Конвенції Ради Європи про запобігання насильству над жінками та домашньому насильству.
Проголосований закон набирає чинності з 11 січня цього року, але деякі його положення вже діють майже рік. Так, у січні 2018-го набули чинності зміни до статті 67 Кримінального кодексу України щодо обставин, які обтяжують покарання. Відтоді скоєння злочину щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких стосунках, вважається обтяжувальною обставиною під час призначення покарання.
Нові поправки, проголосовані депутатами, стосуються криміналізації домашнього насильства (ст. 126-1 КК), примушування до шлюбу (ст. 151-3 КК), незаконного проведення аборту або стерилізації (ст. 152 КК), запровадження обмежувальних заходів щодо особи, яка вчинила домашнє насильство (ст. 96-2-1 КК), а також кримінальної відповідальності за невиконання обмежувальних заходів або обмежувальних приписів і непроходження програми для кривдників (ст. 390-1 КК).
На думку ініціаторки поправок Ірини Луценко, вони мають значно підсилити реагування на домашнє насильство в Україні, за яке раніше була передбачена лише адміністративна відповідальність.
"Ми очікуємо, що кривдники почнуть відчувати всю силу дії закону. Це, у свою чергу, ми сподіваємося, сприятиме і попередженню цього ганебного явища", – сказала вона на прес-конференції, де разом з колегами намагалася пояснити, як на практиці застосовуватимуть норми Кримінального кодексу України у випадках домашнього насильства.
Зґвалтуванням вважатимуть будь-яке, а не тільки вагінальне, проникнення без добровільної згоди
Згідно з новими поправками, тепер зґвалтуванням буде будь-який секс без добровільної згоди особи (проникнення вагінальне, анальне, оральне), а розрізнення понять зґвалтування "природним" і "неприродним" способом усунули з КК. До цього часу, як зазначає у дописі на своїй сторінці в Facebook юрист Євген Крапівін, цей термін розуміли з медико-біологічної точки зору, тобто вагінальний секс між чоловіком та жінкою.
"Все інше вважалося задоволенням статевої пристрасті неприроднім способом. От тільки природа знає набагато більше варіантів, які досі багато людей розглядають як сексуальні девіації. Як наслідок сказаного вище, суб‘єктом цього злочину майже завжди були чоловіки. Рідко — жінки, але у формі співучасті, наприклад, організатори", — зазначає юрист.
Важливо, що однією з тем, яка збурила соцмережі після ухвалення поправок, стало отримання згоди на секс. Проте, за словами юристки центру "Розвитку демократії" Олени Зайцевої, розповіді про одержання розписок та існування окремих електронних додатків для згоди є нічим іншим, як пересмикуванням.
"Це зміщення акцентів. Адже згоду можна відкликати в будь-який, підкреслюю – будь-який, момент, що робить такі "запобіжні" заходи дещо комічними. Мета закону – захистити людину від сексуального насильства, а не забезпечити ґвалтівника додатковим електронним чи письмовим папірцем – індульгенцією. На відміну від поширених упереджень, відсоток наклепів у сфері сексуального насильства дуже маленький (2–6%)", – зазначила вона в коментарі Центру інформації про права людини.
Юрист та громадський діяч Леонід Маслов у своїй публікації "З новим сексом! Міфи і факти про статеву революцію в Україні", акцентує, що "міф про те, що тепер будь-який секс без нотаріальної розписки можна буде у подальшому представити як зґвалтування, не витримує ніякої критики". Адже, як пише юрист, в кримінальному праві діє правило презумпції невинуватості, тому відсутність згоди доводитиме сторона обвинувачення.
За секс з дітьми каратимуть
У своєму матеріалі Леонід Маслова також відзначає ще одну суттєву зміну до закону, а саме покарання за секс з дітьми.
"Може для когось це буде відкриттям, але секс з дітьми в Україні до 2018 року не карався. Стаття 155 КК передбачала до 5 років позбавлення волі за статеві стосунки з особою, яка "не досягла статевої зрілості". А зрілість (пубертат) — поняття суто фізіологічне і може наставати і у 8 років. З квітня 2018 "статеву зрілість" замінили на вік 16 років, якщо правопорушнику більше 18 років", — зауважив юрист.
Крім того, він відзначив, що нова редакція статей 152 та 153 вперше вводить кримінальну відповідальність за секс з малолітніми незалежно від їхньої згоди:
"Достатньо, щоб потерпілому (потерпілій) було менше 14 років, а правопорушнику — більше, причому караність діяння не обмежується проникненням в тіло, а й охоплює будь-які інші акти сексуального характеру. За перше можна отримати від 8 до 15 років, а за друге — від 5 до 10 років".
Перспективи застосування закону на практиці – якими їх бачать експертки?
Юристка Асоціації жінок-юристок України "ЮрФем" Катерина Вітер та голова асоціації Христина Кіт зазначають, що ухвалені поправки вже давно були на часі.
"Практика притягнення винних за зґвалтування до кримінальної відповідальності в Україні є незначною, багато осіб уникають відповідальності, зокрема якщо це стосується зґвалтування у шлюбі. Проблема полягала в тому, що за чинною на сьогодні редакцією КК України необхідно довести застосування насильства чи погрози його застосування або наявність безпорадного стану особи", – розповіли вони.
Водночас, на їхню думку, механізми та способи захисту постраждалих від домашнього насильства, запропоновані авторами поправок, є безумовно кращими за наявні.
"Це стосується винесення в рамках кримінального провадження обмежувальних приписів та покарання за їх невиконання. Також важливим є те, що скоєння злочину щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких стосунках, а також у присутності дитини вважається обтяжувальною обставиною, яка враховується судом під час винесення вироку", – розказали Вітер та Кіт, відзначаючи, що до цього в Україні побиття чоловіком дружини на очах у дітей та бійка на вулиці між незнайомими людьми кваліфікувались однаково.
Відповідаючи на запитання щодо застосування нових норм на практиці, юристки наголосили, що поки говорити про це зарано.
"Важливе значення має формування правозастосовної практики. Наприкінці 2019 року можна буде більше говорити про позитивні моменти, а також про прогалини", – зазначили представниці "ЮрФем".
Натомість Олена Зайцева зауважила, що не дуже оптимістично дивиться на майбутнє застосування закону на практиці:
"Ті, хто мають виконувати та контролювати виконання закону, на жаль, не завжди цілком на боці постраждалих".
Підтримайте роботу редакції. Долучайтеся до спільноти"Вгору" https://base.monobank.ua/
-preview.webp)
