У Львові 26 - 28 серпня відбувся медіафорум, де зібралися журналісти з усієї України. У перший день заступник міністра культури та інформаційної політики Тарас Шевченко заторкнув проблему продажу журналістських посвідчень.
На його думку, це заплутує державу, яка має захищати права незалежних журналістів, а не тих, хто купив посвідчення:
“Коли журналісти питають про захист, то державі набагато складніше зрозуміти, кого захищати? Хто є журналіст, коли десятки тисяч людей мають фейкові посвідчення?”
Проблема псевдожурналістів та продаж посвідчень гостра й у Херсоні. Найяскравішим прикладом є діяльність Кирила Стремоусова. Він називає себе “незалежним журналістом” і водночас фігурує у низці кримінальних справ, серед яких участь в обстрілі пресклубу й напад на журналіста Дмитра Багненка, котрий фіксував незаконне знищення дерев під облаштування паркування.
Але це не заважає Стремоусову бути керівником інформаційної агенції “Таврія-ньюс”. На сайті цієї організації пропонується заповнити анкету й отримати журналістське посвідчення агентства. Як повідомляють джерела, за посвідку журналіста “Таврія-ньюс” потрібно платити 50 гривень на місяць. Тож будь-хто за невеликі гроші може називати себе “журналістом”, якого визнаватиме держава.
Ще більша проблема - такі “журналісти” отримують право на купівлю й носіння травматичної зброї. У 2018-му радниця херсонського міського голови Катерина Гандзюк оприлюднила повний перелік “журналістів”, котрі, починаючи з 2014 року, володіють травматичною зброєю. У списку фігурувало 223 прізвища мешканців Херсонщини. Серед них були тодішній депутат обласної ради Юрій Рожков та каховський підприємець Руслан Романенко. Цікаво, що журналістів з реальних ЗМІ в переліку так і не знайшли. Проте поліція не побачила у цьому жодного правопорушення й повідомила, що всі власники зброї отримали її на законних підставах.
Виходом з цієї ситуації заступник міністра Тарас Шевченко бачить в об’єднанні всіх медіа країни у великі організації, які створять єдину для всіх журналістів прес карту. Так, на його думку, державі буде легше відрізняти незалежних журналістів від фейкових.
“Крим майже зник з українських ЗМІ” - констатували на Львівському медіафорумі. Цій темі була присвячена окрема панель, де спікери розмірковували, як знову повернути тему Криму в український інфопростір. У цьому питанні нам важко протистояти на інформаційному фронті потужній російській пропаганді.
Для захоплення та утримання Криму Росія використовувала кілька напрямків.. Серед них: політична дезінформація, конструювання культурної ідентичності та просування ідей спорідненості Криму та Росії, ворожості Криму до України і активна мілітаризація півострова, - розповіла керівниця Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки Любов Цибульська.
Проте головна складність полягає у неможливості безпечної роботи українських журналістів на окупованому півострові. Співзасновник організації "Крим SOS" Алім Алієв запропонував журналістам активно співпрацювати з кримськотатарськими організаціями та руйнувати нав’язаний Росією міф про те, що козаки та кримські татари всю свою історію ворогували.
Дійсно, розвінчувати є що. Скажімо, на території Кам'янської Січі археологи знайшли піали, з яких козаки пили каву. Традиція кавування прийшла до них від кримських татар, що дає можливість науковцям стверджувати про гарні відносини між нашими народами.
Більше про це розповідаємо в нашому відеорепортажі:
На головному фото: журналіст Павло Казарін, Любов Цибульська та Алім Алієв обговорюють повернення Криму в український інфопростір. Фото зі сторінки Форуму у Facebook