Правозахисниця розповіла, хто з міністерств найгірше виконує Нацстратегію з прав людини
Найбільше нарікань у громадскості щодо виконання Нацстратегії з прав людини до Міністерства охорони здоров’я.
Про це 6 квітня під час прес-конференції у Києві розповіла Ксенія Семьоркіна, координаторка моніторингу імплементації Національної стратегії у сфері прав людини Української Гельсінської спілки з прав людини.
"Найскладніше нам достукатись до Міністерства охорони здоров’я", — прокоментувала вона.
За її словами, МОЗ мав внести зміни до законів України, аби визначити порядок обстеження та лікування в закладах охорони здоров’я людей з психічними порушеннями, які відмовляються від життєво необхідного лікування. Міністерство у своєму звіті зазначає, що такі зміни є в законі про психічну допомогу.
"Але проаналізувавши цей закон, ми виявили, що там немає цих положень. А це потрібно було зробити на виконання рішення Європейського суду з прав людини", — розповіла правозахисниця.
Окрім цього, міністерство мало вжити низку заходів задля захисту персональних даних.
"Йдеться про картки пацієнтів. Міністерство мало внести зміни до нормативно-правових актів щодо вдосконалення належної системи захисту від несанкціонованого доступу до медичної інформації як на паперових, так електронних носіях. МОЗ взагалі не звітується за цими заходами. Офіс Омбудсмана скаржився, що міністерство не залучало їх до розробки цих змін, хоч в офісі працюють фахівці у цій сфері", — розповіла Ксенія Семьоркіна. Так само у міністерстві не навчають працівників правилам збереження медичної інформації.
За її словами, міністерство мало на законодавчому рівні визначити поняття "підлітки" відповідно до міжнародних стандартів — від 10 до 18 років. Стандартна відповідь міністерства кожного кварталу — "це питання опрацьовується".
Окрім цього, міністерство не виконує захід про зміни у профільному закону щодо того, яким чином можна обстежувати та лікувати дитину, незалежно від віку, якщо існує пряма загроза її здоров’ю та життю у той час, коли законні її представники виступають проти запропонованих маніпуляцій. Захід пропонує встановити адміністративну або кримінальну відповідальність батьків за відмову забезпечення своєчасного лікування дітей. Міністерство не надало інформацію стосовного виконання цього заходу.
Правозахисниця також повідомила, що Державна міграційна служба намагається багато заходів виключити із Плану дій Нацстратегії.
"Напевно, вони не розуміють суті заходів або намагаються відсторонитись від виконання", — вважає Ксенія Семьоркіна.
Генеральний директор Директорату з прав людини, доступу до правосуддя та правової обізнаності Міністерства юстиції України Владислав Власюк повідомив, що його підрозділ робить все можливе, аби сприяти виконанню Нацстратегії.
"Ми підказуємо виконавцям, як виконувати документ. Надаємо методичну допомогу: як про це звітувати, надаємо форми звітів, зразки для заповнення", — розповів він. При цьому запевнив, що його підрозділ не потерпить формального підходу у виконанні заходів, які виконавці зобов’язані реалізувати.
"Ми запевняємо, після того, як у квітні опрацюємо звітність, яка надходить нам протягом І кварталу, ми не посоромимось опублікувати об’єктивні оцінки, як працюють ті чи інші міністерства", — запевнив він.
"Наша позиція — права людини у цій країні повинні бути пріоритетом. Відповідно виконання заходів для міністерств мають бути пріоритетом для всіх міністерств", — додав він.
Підтримайте роботу редакції. Долучайтеся до спільноти"Вгору" https://base.monobank.ua/
-preview.webp)
