Пандемія і права людини: не обмеження, а захист

У Раді Європи та Євросоюзі занепокоєні політикою деяких національних урядів, які намагаються використати пандемію коронавірусу як привід для посилення своїх режимів, обмеження демократії та посягання на верховенство права. 

НЕМАЄ СЛОВА – НЕМАЄ ПАНДЕМІЇ 

Наприкінці березня парламент Угорщини надав уряду Віктора Орбана практично необмежені повноваження щодо дій в умовах надзвичайної ситуації, запровадженої через пандемію коронавірусу. Відповідний закон, що не має часових обмежень, піддали жорсткій критиці міжнародні організації та правозахисники, йдеться в матеріалу Укрїнформу.

У ЄС багаторічний угорський лідер Орбан уже давно має не вельми гарну репутацію як прем’єр, що тяжіє до авторитаризму.

У «недемократичному» світі ситуація взагалі часто доходить до абсурду. В Туркменістані, наприклад, фактично заборонили вживати слово «коронавірус». За логікою авторитарного керівництва країни, немає слова – немає пандемії.

Про випадки зараження коронавірусом також мовчать Північна Корея, Південний Судан, Таджикистан. 

ВІЛЬНО ВИСЛОВЛЮЙСЯ, ХОЧ І СИДИШ УДОМА 

На ситуацію в Угорщині, щоправда, без прямої згадки назви країни, вже відреагували 14 країн Євросоюзу. У спільній заяві Бельгія, Данія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Греція, Ірландія, Італія, Латвія, Люксембург, Нідерланди, Португалія, Іспанія та Швеція наголосили, що за умов, коли держави-члени ЄС змушені запроваджувати надзвичайні заходи для захисту громадян, не можна допускати порушення засад демократії та верховенства права.

У документі наголошується на принципах, яких мають дотримуватися європейські демократії: надзвичайні заходи повинні бути необхідними, відповідними та обмежені часом. Їх слід регулярно переглядати та дотримуватися міжнародних зобов'язань.

Найголовніше – режим надзвичайного стану не повинен обмежувати свободу вираження поглядів, а також свободу преси.

ПРАВА ЛЮДИНИ В ДИСТАНЦІЙНОМУ РЕЖИМІ 

Щодо Ради Європи, то головним форматом виконання нею своїх функцій за режиму карантину стали заяви стосовно впливу та наслідків пандемії COVID-19 на дотримання прав людини. Основну увагу РЄ приділяє забезпеченню прав і захистові найбільш вразливих верств: мігрантів, біженців, дітей, осіб похилого віку, жінок, які можуть піддаватися насильству, ув’язнених.

З відповідною заявою виступила комісар РЄ з прав людини Дуня Міятович. Вона нагадала про захист мігрантів, які були затримані під час нелегального перетину кордонів, та закликала їх звільнити.

Серед інших примітних кроків – нещодавнє рішення комітету ПАРЄ із соціальних питань, здоров’я і сталого розвитку про те, що боротьба з пандемією коронавірусу має проходити із дотриманням соціальних і економічних прав громадян.

«Як ніколи після Другої світової війни, пандемія COVID-19 показала необхідність посиленого захисту прав людини, включаючи економічні й соціальні права», – заявив голова комітету Луїс Лейте Рамос.

Комітет підтримав проєкт резолюції від 27 березня під назвою «COVID-19 – ефективна відповідь із забезпеченням прав людини».

У документі, зокрема, зазначається, що деякі країни ухвалюють рішення, які суперечать демократичним принципам, під приводом боротьби з пандемією. 

ПІД ПРИКРИТТЯМ ДЕПОЛІТИЗАЦІЇ

За регламентом ПАРЄ, цей проєкт є чинним лише для тих делегатів, які його підписали, а це – кілька десятків парламентаріїв. Серед підписантів немає народних депутатів України, натомість присутня відносно рекордна кількість російської делегатів – 13, включаючи одіозного депутата Держдуми Калашнікова. Як відомо, за прикрою традицією міжнародної політики, дипломатії й права – те, що підтримують росіяни, має викликати підозру, і стовідсотково неприйнятне для України.

То що підозрілого може містити документ, до якого так активно долучилися російські делегати Асамблеї?

Проєкт резолюції охоплює короткий екскурс в історію вірусів, починаючи із Disease X, який мутував у сучасний COVID-19.

Далі констатується, що, на жаль, світ виявився не готовим до пандемії.

Серед ризиків для європейських демократій профільний комітет Асамблеї назвав дискримінацію мігрантів і біженців, бідність і маргіналізацію, подальше поглиблення нерівності, а також вразливість жінок, осіб похилого віку та людей зі слабким здоров’ям.

А в заключному абзаці проєкту резолюції йдеться про те, що міжнародне співробітництво в протидії пандемії, виявляється, має бути деполітизованим.

Це означає, що світ сьогодні повинен забути про злочини Росії, «деполітизувати» агресію та порушення міжнародного права? 

КОРОНАВІРУС – НЕ ПРИВІД ДЛЯ ЗНЯТТЯ САНКЦІЙ ПРОТИ РФ 

Ця резолюція стала, хоч і незначним, але ще одним кроком у реалізації Кремлем власної пропагандистської політики. Напередодні українська сторона заблокувала в ООН проєкт резолюції, внесений Росією. Той документ також нібито мав шляхетну мету – консолідацію міжнародних зусиль в умовах світової пандемії. Але приховані деталі виявилися неприйнятними для більшості членів Об’єднаних Націй.