Наказом Міністерства оборони України від 06 серпня 2024 року №531 затверджено «Порядок організації роботи з рапортами військовослужбовців у системі Міністерства оборони України» (надалі – Порядок). У ньому прописано, як треба оформлювати рапорти військовослужбовців, реєструвати, розглядати та повідомляти про рішення, а також визначені строки, в які ці рапорти мають бути розглянуті.
Це дуже важливий документ, оскільки раніше законодавство не встановлювало чіткого терміну розгляду рапортів військовослужбовців. Недобросовісні командири могли умисно «затягувати» їх розгляд до 30 днів, беручи до уваги терміни, прописані Законом України «Про звернення громадян».
До того ж наголошено, що ніхто не може бути скривджений на службі чи притягнутий до відповідальності за факт подання рапорту, а на керівників і командирів покладається відповідальність за дотримання цього порядку та строків розгляду. Від якості роботи з рапортами військовослужбовців залежатиме й оцінка службової діяльності посадових осіб.
Законодавчо закріплено, що рапорти можуть бути подані в усній та письмовій (паперовій або електронній) формах.
Рапорт військовослужбовця повинен містити:
Усі рапорти, які потребують розгляду (прийняття рішення) командиром військової частини, попередньо обов'язково реєструються службою діловодства (п. 6 розділу ІІІ Порядку).
Відмова в розгляді рапорту має бути вмотивованою (п. 3 розділу ІІІ Порядку). Якщо для рішення питання, викладеного в рапорті, інформації або документів недостатньо, командир може його не погодити. Але він має надати вичерпний перелік підстав та документів, які потрібно додати.
Військовому не можуть відмовити в розгляді рапорту, якщо не дотримано вимог щодо форматування документа або через помилки у написанні (п. 7 розділу ІІІ Порядку).
Заборонено:
Непогодження рапорту безпосередніми командирами не перешкоджає його подальшому руху, рапорт може піти вище, тож варто звернутися до наступного прямого командира (начальника).
Розгляд паперових та електронних рапортів військовослужбовців всіма його прямими командирами (начальниками) має вкластися в наступні терміни (відповідно до п. 9 розділу ІІІ Порядку):
невідкладно, але не пізніше ніж за 48 годин із часу подання рапорту - щодо питань, які стосуються:
- військової дисципліни;
- обов'язків особового складу під час виконання бойових наказів (розпоряджень);
- збереження життя та здоров'я особового складу;
- відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин;
у строк не більше 14 днів – щодо всіх інших питань.
ВАЖЛИВО! Термін розгляду паперового рапорту розпочинається із часу подання рапорту, а не часу його реєстрації в службі діловодства (п. 8 розділу ІІІ Порядку). У разі направлення рапорту поштою часом подання рапорту є дата надходження рапорту до поштового відділення за місцем знаходження відповідного підрозділу.
Такі ж терміни розгляду передбачені і для електронних рапортів (п. 9 розділу III Порядку).
Усні рапорти розглядаються негайно (відповідь на такий рапорт надають теж усно), але не пізніше, ніж у строки для розгляду рапортів у паперовій формі.
Рапорт в електронній формі можна створювати і подавати за допомогою засобів СЕДО, Державного вебпорталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони «Армія+» – про це йдеться у розділі ІV Порядку.
Зокрема, в «Армії+» доступні 11 видів рапортів, згрупованих у чотири типи: «На відпустку», «На допомогу», «Направлення» і «Видача направлення». Рапорти можна подати за кілька хвилин, а підказки допоможуть заповнити їх правильно. Рапорти надсилаються на підпис за допомогою унікального номера військовослужбовця – Армія ID.
Перші відгуки щодо «Армії+» доволі критичні, оскільки для його подання необхідно мати унікальний номер командира, а для цього Армія+… радить звернутись у відділ діловодства військової частини. У той же час наявність зразків рапортів оцінюється доволі позитивно.
Таким чином загалом можна впевнено стверджувати про революційно-позитивні зміни у порядку впорядкування питання звернення військовослужбовців з рапортами. Але в той же час залишається багато прогалин, які потребують доопрацювання.
Нагадуємо, що мешканці Херсонської області можуть отримати безкоштовну юридичну допомогу, звернувшись за телефоном: +38 (095) 805 7299.
Задля безпеки та зручності клієнтів особистий прийом у Херсоні проводиться виключно за попереднім записом.
Громадська приймальня Української Гельсінської спілки з прав людини працює на базі благодійної організації «Фонд милосердя та здоров'я».
Щоби дізнатися контакти громадських приймалень УГСПЛ в інших регіонах, натисніть ТУТ.
Цей матеріал підготовлено в рамках проекту «Справедливість для жертв російської війни в Україні» за підтримки посольства Нідерландів в Україні.